UKR ENG
PATENTBUREAU Web-magazine "Intellectus" Facts & Myths Свята Катерина II
TEMPORALOGY
INTELLECTUAL PROPERTY
INTELLIGIBILISATSIA
SYMBOLISM & HERALDRY
* MATRIKULA
INFORMERS

Свята Катерина II

Фото з cym.org Кожне місто світу має свою історію... Кожне місто світу пишається нею, історією своїх пращурів і намагається не забувати тих, хто докладав зусилля для добробуту і процвітання, залишеного їм у спадок... Ця традиція передається з покоління в покоління, всотується з молоком матері... В кожному місті світу. Але чомусь не у нас...

Чомусь живе у нашій свідомості полоніння перед кимсь більш значущим. Зазвичай таке явище називають “провінціалізмом”. Тож виходить, що в своїй свідомості ми змусили самих себе повірити, що самі ми ні на що не здатні і можемо лише уклінно схилятися перед великими авторитетами. Це стосується концертів і театральних вистав – ми, дніпропетровці, йдемо на чужі гастрольні вистави з більшим задоволенням, ніж на власні... В архітектурі намагаємось наслідувати чужоземні, і часто не найбільш якісні, зразки. Прагнемо переписати власну історію на догоду зайдам, які не одне століття намагалися витравити з нас волелюбний козацький дух. І, здається, їм це вдалося. Багаторічна практика навчання дітей в школі примусила багатьох з нас повірити, що ми лише околиця великої імперії, люди другого сорту, які мають коритися і вірити будь-якій брехні.

До чого ж це я? Просто іноді мені стає соромно, слухати про те, що моє рідне місто утворилося лише внаслідок забаганки якоїсь там імператриці, яка ставила політику поневолення всіх непокірних. Нам вбивали це в голову, до речі мені також, і ми забули, що це місце не могло бути зовсім неосвоєним, що саме тут була збудована фортеця Кодак, що саме тут починалися Дніпрові пороги і існувало поселення професійних лоцманів...  

Публікації на тему:
  • Молодь дурять "катеринославським університетом"
  • Дніпропетровські МНСівці отримали високі церковні нагороди від УПЦ Московського патріархату
  • Попри усі протести, у Дніпропетровську таки зведуть пам’ятник Катерині?
  • Датою заснування будь-якого міста світу вважається перша письмова згадка про поселення в цьому місці. Про фортецю Кодак і слободу біля неї згадка існує, про лоцманське поселення згадка існує. Але в наші наївні голови намертво вбита думка, що в голому полі для Катерини II почало воно зводитися, а все інше просто націоналістичні вигадки. Вбито намертво і навіть не виникає думка, що француз Боплан у XVII столітті ніяк не міг бути українським націоналістом. Чи міг? Нагодовані імперською політикою та історією ми можемо прийти і до такої думки... Ми дійшли до того, що соромимось власної мови, користуючись суржиком або переходячи на мову іншої держави. Ми до цього звикли, тому на людину, яка в українському місті Дніпропетровську, користується українською мовою ми дивимось, як на такого, хто приїхав з західного регіону. А до того, щоб поважати власне – традиції, культуру, історію – навіть мова не ведеться. А навіщо? Адже це не принесе грошей чи поваги. А самоповагу ніхто не оцінить, та й зиску з цього ніякого, тож навіщо це нам? А майбутні покоління мешканців мегаполісу не дуже хвилюють. Напевне саме тому нам було байдуже, що датою заснування Дніпропетровська вважається дата заснування Катеринославу і саме її з такою помпезністю відзначали цього року. Напевне тому більшість людей не цікавило встановлення пам’ятника покровительці міста Святій Великомучениці Катерині.

    А яке власне відношення ця свята мала до Дніпропетровська? Здається ніякого. Не в українській православній традиції обирати покровителів міста, це більше відноситься до католицизму. А хто може сказати, що у нас католицьке місто? Тож чому саме Свята Великомучениця Катерина?

    Коли з пропозицією збудувати пам’ятник Катерині ще в минулому році до мешканців Дніпропетровська звернувся тодішній губернатор області Юрій Єхануров. Але для дніпропетровців ім’я Катерина асоціювалося лише з однією особою – імператрицею всеросійською Катериною II. Тією самою, що була однією з найбільших гнобителів України. І таке не надто сподобалось національно свідомим мешканцям міста.

    Але конкурс на кращий проект уже об’явлено і давати заднього якось не годиться губернаторові. Тому і виникла Свята Великомучениця Катерина, що мала змінити наше уявлення про цю особу. І одразу ж в церквах з’явилися образи Святої Катерини. Щоб ми призвичаїлися до нової покровительки. І ми призвичаїлись, повірили, зраділи тому, що хоч хтось буде дбати про добробут нашого міста. І погодилися – не завадить нам такий пам’ятник. Тим паче, що стояти він буде на території єпархії і до міста, начебто не буде мати жодного відношення.

    Повелися розмови, що Катеринослав був названий так саме через святу. Та чи це так?

    В Російській імперії новозбудовані міста завжди називалися на честь імператорів. Єлізаветград, Санк-Петербург, інші... Хто може сказати, що ці міста названі на честь святих? Вони ж в свідомості у кожного завжди асоціювалися тільки з імператором-засновником цього міста. Тож і Катеринослав назвали на честь Катерини II, яку аж ніяк не можна було назвати святою.

    І от тепер пам’ятник. Чергове перекручування нашої історії... Дозволене і підтримане нашими можновладцями. І чого чекати далі?

    Людмила Бакка

    Джерело: cym.org, 27 грудня 2006 

    Висловити думку у Форумі

    Читайте також: