UKR ENG
«ПАТЕНТБЮРО» Символіка Придніпров'я Cвятогірськ
Державні відзнаки України
З історії геральдики України
Символіка регіонів Придніпров'я
Донецька область
Символіка українського козацтва
Сучасна індивідуальна символіка

Cвятогірськ

Перша історична назва правобережної частини міста - Святі Гори - відома з письмових джерел початку XVIст. З 1624р. у Святих Горах згадується Святогірський Успенський чоловічий монастир у крейдовій скелі. Монастир стає першим постійним поселенням на правобережній частині міста. З огляду на часті набіги та грабунки кримських татар, у другій половині XVI ст. організовано сторожову і станичну служби по Дінцю, серед яких була і 5-а Святогірська сторожа. Відповідно до нової політики секуляризації церковних земель 1787р. за указом Катерини II Святогірський монастир закрили, а його майно віддали до скарбниці. 1790р. імператриця подарувала Святогірський маєток князеві Григорієві Потьомкіну.

У XIXст. правобережна частина й надалі називалася Святими Горами. У 1844р. у маєтку Потьомкіних відроджено Святогірський монастир. Правобережна частина в низці документів того часу іменується як Святогірськ, тоді як лівобережна частина має назву Банне. За короткий час пустище розцвіло, оновлено давні печерні храми і церкви, побудовано нові церкви, корпуси і господарські будівлі. У 1922р. радянською владою Святогірський монастир було закрито, на його території організований Будинок відпочинку робітників Донбасу. У 1927р. на горі спорудили 22-метровий 800-тонний пам'ятник Артему, виконаний у стилі кубізм. Під час Другої світової війни комплекс будівель зруйнували. 3 1964р. селище Банне отримує статус міста й перейменується у Слов'яногірськ. У 1980р. створено державний історико-архітектурний заповідник, розпочато відновлення і реставрацію пам'яток архітектури. 3 1992р. монастир відроджено знову, 15 травня 2003р. Слов'яногірськ офіційно перейменовано на Святогірськ.

"Знак" N31, 2003р.

 

Svyatohirs'k coat of arm

 

Сучасний герб

Затверджений 15 липня 2003р. У зеленому полі на пониженій синій основі срібне п'ятигір'я (3:2), увінчане золотим хрестом. Щит обрамований срібним декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною. Під картушем зелена з білою підбивкою девізна стрічка з білим написом "Святогірськ". Герб справа підтримує служивий воїн 5-ї Святогірської сторожі (кінця XVI ст.) зі списом, а зліва - слобідський козак зі списом і шаблею. Автори - О.Житниченко, А.Закорецький.

Зелене тло вказує на мальовничість природи, синя основа - на ріку Сіверський Донець, а срібне п'ятигір'я - на Донецьку крейдову скелю, що має п'ять крейдових конусів. Золотий хрест на скелі говорить про стародавність християнської віри. Це символ монастиря-храму в крейдовій скелі. Зелений і синій кольори символізують значення Святогірська як міста-курорта. Один із щитотримачів - служивий Святогірської сторожі - символізує сторожові пости й охорону кордонів, а інший - козак Ізюмського Слобідського полку - вказує на особливий внесок Слобідського козацтва в розвиток краю, на постійне козацьке заступництво і захист монастиря.

Svyatogirs'k gonfalon

 

Хоругва

Затверджена 15 липня 2003р. Квадратне зелене полотнище з горизонтальною синьою смугою уздовж нижнього краю шириною 1/6 сторони полотнища. У зеленому полі біле п'ятигір'я (3:2), увінчане жовтим хрестом. Висота п'ятигір'я з хрестом становить 3/4 сторони прапора.