У світлі Місяця знайдені сліди земного життя

Вперше пояснити, що таке попелясте світло, вдалося Леонардо да Вінчі. Він зрозумів, що ефект пов'язаний з відбитим світлом Землі, яке падає на неосвітлену Сонцем частину Місяця. Але навіть він – великий художник і мрійник — не міг припустити, що в попелястому світлі можна знайти багато цікавого. Наприклад – підпис життя.  

Місяць, що міняє яскравість від попелястої до сліпучої, дав життя легенді про птаха Фенікс, що відроджується (фото з сайту galacticimages.com)

Пилип Ґуді (Philip Goode), директор каліфорнійської сонячної обсерваторії, в містечку Біг Беар (Bear Solar Observatory), нагадує, що яскравість попелястого світла Місяця може використовуватися для точної оцінки альбедо (відбивної здатності) Землі.

На думку Ґуді, середні зміни альбедо Землі (які можна спостерігати за змінами попелястого світла) пов'язані зі зміною стану хмарного покриву, а товщина хмарного шару і його площа залежать від температури планети.

Таким чином, вивчаючи яскравість неосвітленої Сонцем сторони Місяця, можна взнати, як на Землі йде справа зі всесвітнім потеплінням: адже чим більше хмар, тим більше енергії відбивається у космічний простір і менше досягає поверхні.

Проте для науки інтерес можуть представляти відбивні характеристики не тільки Землі, але й інших планет.   

Світло, відбите Землею, падає на Місяць і знову відбивається на Землю у вигляді блідого свічення — попелястого світла (ілюстрація з сайту bbc.co.uk)

Якщо піддати вивченню не тільки енергетичні характеристики світла, але і його спектральний склад, то можна дізнатися багато цікавого про небесне тіло, що відбило випромінювання.

Нескладно здогадатися, що в спектрі світла, відбитого Землею, можна знайти сліди води, метану, кисню та інших речовин, що свідчать про активну життєдіяльність. Цю логіку вирішив застосувати для досліджень Уеслі Трауб (Wesley Traub), старший науковий співробітник NASA, що займається дослідженням планет поза сонячною системою.

Правда, за словами Трауба, сліди цих речовин у спектрі можуть бути тільки індикаторами життя і не дають можливості робити однозначних висновків. Не дивлячись на це, Трауб сподівається, що NASA порахує потрібним включити в проект пошуку землеподібних планет поза Сонячною системою (Terrestrial Planet Finder) програму з вивчення відображеного світла.

Пілар Монтанес-Родріґес: "Пігмент хлорофіл — настільки несподіваний маркер і спектрі, що його не можна не помітити" (фото з сайту bbso.njit.edu)

Песимізм Трауба не розділяє професор Пілар Монтанес-Родріґес (Pilar Montanes-Rodriguez) з технологічного інституту Нью-Джерсs (New Jersey Institute of Technology). У своїх недавніх дослідженнях вона розповіла про те, що в спектрі попелястого світла Землі вона змогла знайти навіть сліди хлорофілу, який не залишає сумнівів щодо процвітання життя.

Звичайно, можливість знайти сліди хлорофілу у спектрі на відстані десятків мільйонів світлових років звучить досить сумнівно. Монтанес-Родріґес із цього приводу розповіла в своїй доповіді на симпозіумі Американського геофізичного товариства (American Geophysical Union), що під її керівництвом протягом цілого року проводилися експерименти, які моделювали збір даних про відображене світло Землі. Після цього залишилося порівняти ці результати з можливостями техніки.

Світло від Землі (справа), що відображається від поверхні Місяця, істотно слабкіше, ніж сонячне (тут накладено два кадри). Проте інформація про попелясте світло більш цінна для пошуку екстраснячного життя (фото з сайту newscientistspace.com)

"Сучасні засоби дозволяють знаходити все більш віддалені світи. І якби знайшлася планета з такими характеристиками, сліди хлорофілу в спектрі були б дуже нетиповими, аби залишитися непоміченими. На жаль, кутова відстань між далекими планетами та їх зірками дуже мале, і їх світла були б важко розрізнити між собою", – говорить професор Монтанес-Родріґес.

Проте ця ситуація вже не здається серйозною проблемою: адже інженерам NASA минулого року вдалося "заглушити" світло зірок, що заважає розглянути їх найближче оточення.

Тому нам поки залишається сподіватися, що дослідники різних областей зможуть об'єднати свої зусилля, і робота з вивчення відображеного світла екстрасонячних планет незабаром дасть бажані результати.

Джерело: membrana.ru, 31 травня 2006

Висловити думку у Форумі

• Інші публікації рубрики "Інноватика"