UKR ENG
PATENTBUREAU Web-magazine "Intellectus" Events & Clear up Ситуація з наукою у країнах БРІК дуже змінилася
TEMPORALOGY
INTELLECTUAL PROPERTY
INTELLIGIBILISATSIA
SYMBOLISM & HERALDRY
* MATRIKULA
INFORMERS

Ситуація з наукою у країнах БРІК дуже змінилася

Всього лише 20 років тому, напередодні розпаду СРСР, Росія була науковою наддержавою і проводила більше досліджень, ніж Китай, Індія і Бразилія разом узяті. З тих пір вона залишилася позаду не лише китайської науки, яка виходить на передові рубежі у світі, але й Індії та Бразилії.

Величезні зміни у науковому світі були виявлені під час аналізу наукової продуктивності країн БРІК, що його, починаючи з 1981 р., здійснює для FT Thomson Reuters, яки індексує статті 10400 наукових журналів по всьому світі.

Учені Китаю лідирують у розвитку наукових досліджень.

Дані свідчать не тільки про «захоплюючу дух» експансію китайської науки, але й вельми значні досягнення Бразилії, і значно повільніше зростання в Індії та серйозне відставання Росії.

Як вважає Джеймс Уїлсдон (James Wilsdon), директор наукової політики Лондонського Королівського товариства, у Китаї розвиток наукових досліджень стимулюють три чинники. Це, по-перше, величезні урядові інвестиції, із темпами фінансування набагато вищими від темпів інфляції на всіх рівня – від шкіл допричому швидкість росту фінансування досліджень значно перевищує швидкість інфляції на всіх рівнях від шкіл до досліджень аспірантів.

Другий чинник – організований потік результатів досліджень від базової науки до комерційного промислового застосування. Третій – ефективний і гнучкий спосіб засвоєння досвіду обширної китайської наукової діаспори у Північній Америці і Європі, коли ученим середньої ланки активно пропонують договори, відповідно до яких вони частину року працюють на Заході, а частину – в Китаї.

Хоча статистичне дослідження враховувало тільки статті, опубліковані в журналах, що рецензуються, і відповідні певному рівню респектабельності, "якість [китайської науки] залишається досить нерівною", відзначив Джонатан Адамс (Jonathan Adams), директор аналітичного відділу наукових досліджень в Thomson Reuters. І тут же додав, що ситуація виправляється: "У них є деякі досить ділові ініціативи, які зможуть забезпечити вищу якість досліджень у майбутньому".

Подібно Китаю, Індія має велику діаспору – і багато нерезидентів Індії, які мають хорошу наукову підготовку, з часом повертаються на свою батьківщину. Проте ці люди йдуть головним чином в бізнес, а не в науку. «В Індії дуже погано розвинені зв'язки між компаніями високих технологій і місцевою науковою базою», - відзначає пан Уїлсдон. - "Навіть індійські технологічні інститути (IITs), установи найвищого рівня, стикаються із складнощами при необхідності орендувати устаткування вищого класу",

Характерним симптомом у цьому плані стали погані показники Індії при порівнянні рейтингу університетів різних країн. Проведене в 2009 році консалтинговою компанією QS ранжирування університетів Азії для оцінки стану вищої освіти показало, що кращий в Індії вуз, Індійський технологічний інститут, в Бомбеї займає позицію під номером 30, поступаючись десяти університетам Китаю і Гонконгу.

Частково проблеми академічної науки в Індії, можливо, обумовлені надмірним розвитком університетської бюрократії, вважає Бен Соутер (Ben Sowter), глава дослідницького центру компанії QS Intelligence Unit. Інша проблема полягає у тому, що кращі вузи переобтяжені заявками від абітурієнтів івикладачів у самій Індії, що вони розвивають орієнтацію на міжнародну співпрацю, необхідну для університетів світового класу.

На відміну від Китаю, Індії та Росії, де дослідницькі сили зосереджені головним чином на фізичних науках, хімії і техніці, Бразилія виділяється дослідженнями охороні здоров’я, природничих науках, агрокультурі і дослідженнях довкілляс.

В 2008 році в Росії було опубліковано менше наукових статей, ніж в Бразилії або Індії. "Проблема полягає у значному скороченні фінансування наукових і прикладних досліджень у Росії після розвалу Радянського Союзу", - вважає Адамс (Adams).

- Хоча відбувся масови відтік багатьох перспективних кадрів, там все ще залишається дуже багато талантів.

- Продовження масового від’їзду не на користь решти частини світу, і нам потрібне більш консолідований механізм фінансування, щоб допомогти російській науці якнайшвидше  повернутисвої позиції.

Клайв Куксон (Clive Cookson)

Джерело: FT, 26 січня 2010

Висловити думку в Форумі

Дивіться також:

ПАТЕНТБЮРО-ОНЛАЙН - миттєві заявки на об'єкти інтелектуальної власності