Тим хто володіє в Росії торговельними марками не дозволили мати більше

Російські Верховний і Вищий арбітражний суди засмутили власників відомих торговельних марок

Вищі судові інстанції РФ не стали добивати «сірих» імпортерів. Пленуми Верховного і Вищого арбітражного судів прийняли вчора спільну постанову, що роз'яснює нижчестоячим інстанціям, яким саме чином слід застосовувати положення 4-ї частини Цивільного кодексу РФ - останнього з розділів цього основоположного документа, що регулює питання інтелектуальної власності і використання товарних знаків, які набули чинності. Як повідома прес «Время новостей», з посиланням на прес-службу ВАС, судьї-арбітражники затвердили 89 з 90 пунктів цього об'ємного документу: було вирішено виключити з остаточного тексту пункт 63, що має відношення до проблеми так званого «паралельного імпорту». Під це визначення потрапляють, наприклад, «сірі» імпортери -- фірми, які ввозять товар на законних підставах, але без згоди компанії-виробника (або будь-якого іншого утримувача даної торговельної марки) і офіційного ділера цього товару.

На початку лютого президія ВАС винесла ухвалу по суперечці, що отримала широкий резонанс: йшлося про тяжбу між московською фірмою «Генезис» і центральною акцизною митницею з приводу бувшого в ужитку автомобіля Porsche Cayenne, конфіскованого митниками за запитом компанії «Порш Руссланд» - офіційного представника автоконцерну. Вищий арбітражний суд відхилював претензії митниці - з його висновку виходило, що вища інстанція не вважає «сірий» імпорт ввезенням контрафактної продукції і порушенням виняткових привілеїв правовласника.

Як і очікувалося, рішення у конкретній справі позначилося на обговоренні проекту ухвали про застосування 4-й частини ЦК. Гарячі дискусії спалахнули навколо вищезазначеного пункту 63, в якому в числі іншого передбачалося прописати: «Якщо відповідний товар ввозиться не для особистих, сімейних, домашніх та інших, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, потреб громадян або не для власних потреб юридичної особи або індивідуального підприємця, а згода правовласника, чий товарний знак охороняється на території РФ, на використання товарного знаку цим способом відсутній, то такі дії є самостійним порушенням виняткового права на товарний знак». Простіше кажучи, якщо юридична особа ввозить той же автомобіль з метою продажу, але не заручилося згодою офіційного утримувача торгової марки на ввезення авто до Росії, то такий імпортер прирівнюється до порушників права на товарні знаки.

Напередодні у Вищий арбітражний суд поступило звернення Союзу автомобілістів Росії - власники автівок просили суддів виключити цей пункт з документу, який приймається ВАС і Верховним судом, або хоча б не затверджувати його в нинішній редакції. Відповідаючи на критику проекту постанови вищих судів, голова ВАС Антон Іванов підкреслив, що проблема корениться в нормах самого Цивільного кодексу - зокрема, в ст. 1487 ЦК. Верховний суд, зі свого боку, запропонував дати рекомендацію законодавцям - підкоригувати норми Цивільного кодексу, які могли б створити проблеми для «паралельних імпортерів». Як повідомляється, «у результаті обговорення було вирішено виключити 63-й пункт з проекту постанови і натомість прийняти окрему постанову з порушених в ньому питань». У цій окремій ухвалі по ідеї повинне бути враховане рішення, винесене Вищим арбітражним судом у «справі про стару Porsche».

В цілому ж, як помітив в бесіді з кореспондентом «Часу новин» радник управління аналізу і узагальнення судової практики ВАС Володимир Корнєєв, прийнятий проект ухвали покликаний стати відповіддю на безліч питань, що поступили з судів загальної юрисдикції і арбітражних судів. «Звичайно, для судів в першу чергу цікаві процесуальні питання, -- підкреслив пан Корнєєв. -- Тому в ухвалі міститься велика кількість моментів, що стосуються ведення процесу: розмежування підвідомчості, порядку розгляду споровши залежно від часу здійснення порушення, а також співвідношення судового і позасудового захисту має рацію». Наприклад, в ухвалі мовиться: суперечки про те, хто є автором твору або іншого «результату інтелектуальної діяльності», підвідомчі судам загальної юрисдикції «як не пов'язані із здійсненням підприємницької і іншої економічної діяльності».

Що ж до матеріально-правових питань, тобто власне питань застосування статі 4-ї частини ЦК, то і в цьому випадку була дана велика кількість принципових роз'яснень, пояснив представник ВАС. Мабуть, найзначущішим для судів виявився п. 43 постанови, в якому вперше Вищий арбітражний і Верховний суди дають певні орієнтири суддям, яким чином і виходячи з яких обставин робити розрахунок компенсації за порушення інтелектуальних прав.

За словами пана Корнєєва, достатньо цікавим з погляду застосування права є і питання про вину порушників. «Відсутність вини порушника не звільняє його від обов'язку припинити порушення інтелектуальних прав, а також не виключає застосування відносно порушника мір, направлених на захист таких прав», - мовиться в п. 23 постанови. У даному випадку, якщо громадянин, що не є підприємцем, ненавмисно порушив чиєсь інтелектуальне право, діє свого роду «презумпція винності» - порушник повинен сам довести, що вина в його діях відсутня..

Джерело: vremya.ru, 27 березня 2009

Висловити думку у Форумі 

• ПАТЕНТБЮРО-ОНЛАЙН - миттєві заявки на об'єкти інтелектуальної власності