UKR ENG
«ПАТЕНТБЮРО» Web-журнал «Інтелектус» Факти & Міфи День 23 лютого 1918 року відомий військовою капітуляцією і міфами...
ТЕМПОРАЛОГІЯ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ІНТЕЛІГІБІЛІЗАЦІЯ
СИМВОЛІКА & ГЕРАЛЬДИКА
* МАТРИКУЛ
ІНФОРМЕРИ

День 23 лютого 1918 року відомий військовою капітуляцією і міфами про героїчні бої більшовиків

23 лютого 1918 року відоме в російській воєнній історії ніяким іншим актом, окрім підписання німцями (саме 23 лютого!) договору про мир на більш невигідних Росії умовах, ніж ті які випрошував у німецького уряду більшовицький Раднарком. Прийняттю цього акту передували повна деморалізація російських військових частин і рішення розпочати евакуацію населення із Петрограда. Саме тоді з’явився знаменитий декрет Раднарком «Социалистическое отечество в опасности!», який 21 лютого підписав В. Ленін. Цікаво, що цей витвір постійно розміщували у збірках більшовистьского вождя, хоча декрет був написаний не ним. Справжнім автором цього документу є Л. Троцький.

Плакат 1948 р.  
Плакат 1948 р. "Да здравствует наша победоносная Советская Армия".

Цікаво, що під загрозою німецької окупації, у декреті йдеться не про створення Червоної армії (і про Червону армію взагалі), а про організацію відступу перед німецькими військами і терору проти власної опозиції. Конкретні вимоги декрету зводяться до такого: 1) відступати й нищити все цінне на своєму шляху, щоб не дісталося ворогові; 2) мобілізувати людей під наглядом червоногвардійців для копання окопів (треба тут врахувати той момент, що в лютому, коли замерзла земля, копати окопи річ не дуже приємна, тому не дивно, що відказників пропонували розстрілювати); 3) пропонувалося закрити опозиційні газети, а їхніх співробітників, щоб вони не займалися антибільшовицькою діяльністю, відправити копати окопи (до речі, серед цих співробітників могли виявитися відказники, що давало привід для їхнього розстрілу); 4) організувати терор, проводячи розстріли без суду й слідства антибільшовицьких опозиціонерів.

Плакат 1919 . Автор А.Апсіт, 1919 р.  
"НА КОНЯ, ПРОЛЕТАРИЙ!". Плакат А.Апсіта, 1919 р. Внизу на плакаті написано: "Рабочая революция должна создать могущественную красную конницу. Коммунист должен стать кавалеристом".

Більше того, на 23 лютого припадає й «героїчне рішення» більшовицького ЦК підписати мирний договір із державами Четверного союзу.

Отже, 23 лютого є днем капітуляції більшовиків перед колишніми противниками Російської держави в період Першої світової війни.

З метою приховання справжньої правди про день 23 лютого 1918 р. і фактичну капітуляцію перед німцями, пізніше був запущений міф про героїчні бої, які вели з німцями більшовики в лютому 1918 р.

Здавалося б, що запровадити у себе свято сусідньої країни, з подібним історичним корінням, ніяк не можна. Але не в Україні…

Ось уже десятиріччя яка, на виконання президентського указу Л.Кучми від 23 лютого 1999 р. в Україні офіційно відзначають День захисника Вітчизни — фактично, поновлений у правах колишній День Радянської армії.

"Змінювати цю дату ні в якому разі не можна", заявив 13.02.2009 р., виступаючи на телеканалі "Інтер" лідер найбільшої в Україні Партії регіонів на виказане бажання президента В.Ющенка перенести День захисника вітчизни з 23 лютого на 29 січня. "Я говорю про це з величезним обуренням", сказав В. Янукович.

"І хочу Вас запевнити, що ми нікому не дозволимо забрати у нас це свято, хто б і як не намагався перенести його на іншу дату, чи забути взагалі", заявив лідер Партії регіонів,  привітання якого опублікувала прес-служба Партії регіонів.

Як відомо, В. Янукович не служив у армії, бо в призовний період перебував у в’язниці, за пограбування. При Кучмі і Ющенку був прем'єр-міністром. В народі відомий як недоук

NB

29 січня 1918 року на залізничній станції, поблизу селища Крути, на підступах до Києва відбувся бій між 4-тисячною російською більшовицькою армією Ніколая Муравйова та 300-ми київськими студентами і гімназистами, що стали на захист української столиці. У тому бою, який тривав близько 5 годин, армія Муравйова розгромила недосвідчених юнаків, втративши при цьому не менше 300 своїх бійців. Над 27 юнаками, що після бою залишилися живі і були взяті у полон, розлючені більшовики спочатку знущалися, а потім усих розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом заспівав «Ще не вмерла Україна», решта студентів підтримали спів. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.

Бій під Крутами, у перебігу тодішніх військових дій, вирішального значення не мав, але увійшов в історію, як приклад героїзму і самопожертви патріотичної молоді, що стала на захист своєї Батьківщини зі зброєю в руках.

Нотував Довкола

16 лютого 2009

Висловити думку в Форумі

Чудасія: С 23 февраля Москву поздравили солдаты Наполеона (ФОТО) - nr2.ru, 24.02.2008

Дивіться також: