П'ята Македонська війна, - тепер за найменування

Республіка Македонія просить ООН захистити її від Греції

У III-II століттях до нашої ери між Римом і Македонією відбулися чотири війни, які одержали назву македонських. У ході цих війн сторони боролися за контроль над Грецією і Середземномор'ям. Війни закінчилися перемогою Риму. У кінці XX - початку XXI століття вибухнула нова війна, на цей раз дипломатична, між Грецією і Республікою Македонія. Вона ведеться за назву: Республіка Македонія вимагає, щоб їй офіційно було надане право іменуватися Македонією, Греція виступає категорично проти, указуючи на те, що історично найменування "Македонія" належить Греції, є частиною грецької культурної спадщини і, крім того, зараз закріплена за назвою трьох грецьких областей.

Насправді конфлікт не такий нешкідливий, як може здатися, і має великий міжнародний резонанс. Не рахуючи дрібних і деколи забавних демаршів, які час від часу роблять уряди двох країн, суперечка про ім'я загальмувала процес розширення НАТО на Балканах і змусила затурбуватися США. На саміті НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року, де стояло питання про прийом до Північноатлантичного альянсу п'яти держав: Албанії, Грузії, Хорватії, України і Республіки Македонія - Македонії було відмовлено до тих пір, поки вона не врегулює конфлікт з Грецією. Країни - члени НАТО вирішили поки не надавати македонській стороні план дій по членству в альянсі (ПДЧ), але навіть якщо б вони його і надали, Греція все одно б наклала на рішення вето.

Одним з останніх витків "греко-македонської війни" стало звернення македонських властей у Міжнародний суд ООН. В листопаді 2008 року Республіка Македонія подала позов на Грецію, заявивши, що Афіни порушують норми міжнародного права та ряд угод ООН, перешкоджаючи входженню країни в НАТО через її назву. Яке рішення винесе суд, залишається тільки гадати, швидше за все, ніякого, тому що особливо вибору немає - будь-яке більш-менш певне рішення означатиме підтримку однієї з ворогуючих сторін. А поки суть та справа, з назвою Республіки Македонія творитиметься плутанина, що стала звичною.

У принципі, Республіки Македонія як такої немає: офіційна міжнародна назва цієї маленької балканської держави, прийнятої в ООН в 1993 році, звучить як Колишня Югославська Республіка Македонія, або F.Y.R.O.M (The former Yugoslav Republic of Macedonia). Хоча вона, неначебто, і є: після проголошення незалежності в 1991 році три з п'яти постійних членів Ради безпеки ООН - США, Росія і Китай - визнали нову державу саме як Республіку Македонія. Інші два члени Совбезу - Великобританія і Франція - відмовилися визнавати її під цією назвою з солідарності з Грецією. Більшість дипломатів, акредитованих у Республіці Македонія, використовує в офіційних документах абревіатуру F.Y.R.O.M, але при цьому 106 країн визнали нову державу саме як Республіка Македонія(останньою стала Канада в 2007 році).

Зверху вниз: Прапор Республіки Македонія з 1992 по 1995; Прапор Республіки Македонія з 1995 по 2008; Вергінська зірка; Зображення Вергінської зірки на неофіційному прапорі грецького регіону Македонія. З сайту wikipedia.org

Суперечка за ім'я, таким чином, веде свій початок з моменту проголошення Республікою Македонія своєї незалежності в 1991 році. До цього моменту Греція, до речі, не заперечувала, що одна з югославських республік називається Соціалістична Республіка Македонія. Хоча тоді і час був інший: у XX столітті в умовах "холодної війни", Греція вважала за краще особливо не загострювати міжнародний стан. З другого боку, у конфлікті з Грецією частково винуваті самі власті новоутвореної держави. Крім назви "Македонія" каменем спотикання став державний прапор Республіки Македонія з Вергінською зіркою.

Художнє зображення зірки з шістнадцятьма промінням було знайдене під час розкопок у північній Греції в 1977 році. Зірка прикрашала золоту гробницю одного з македонських царів. На думку грецького археолога Маноліса Андронікоса (Manolis Andronikos), вона була емблемою королівської династії Аргеадів, до якої належав зокрема Олександр Македонський. Пізніше ряд грецьких провінцій: Західна Македонія, Центральна Македонія і Східна Македонія-Фракія, - помістили зображення Вергінської зірки на свої прапори (жовта зірка на синьому фоні).

Ось на цю-то зірку спокусилося і Скопьє. Таким чином "Плагіат" був наявний. Грецьке керівництво пораїхувало, що крім назви Республіка Македонія віднімає у Греції один із стародавніх національних символів.

Не меншу заклопотаність грецького керівництва викликало одне з положень преамбули нової конституції Республіки Македонія, в якій згадувалася соціалістична республіка Крушево, проголошена борцями за незалежність Македонії ще в ході Ілінденського повстання 1903 року проти Османської імперії. Власті Греції побачили в цьому натяк на створення у майбутньому македонської держави в межах історичної області Македонія, що означало б загрозу територіальної цілісності Греції. У відповідь Афіни перекрили кордон, а також закрили для Республіки Македонія порт Салоніки, через який в новопроголошену державу йшло до 80 відсотків імпорту. Одночасно Греція загрожувала блокувати входження Республіки Македонія в ООН і ЄС.

Грецька блокада вкрай негативно відобразилася на економіці Республіки Македонія. У результаті в 1992 році влади країни внесли поправку в преамбулу конституції, відзначивши, що Республіка Македонія не має територіальних претензій ні до одного із своїх сусідів. Державний прапор був видозмінений: місце Вергінської зірки зайняло сонце з вісьмома променями, що розходяться. Під тиском Греції та низки інших країн Республіка Македонія згодилася на тимчасову назву Колишня Югославська Республіка Македонія, під якою і стала членом ООН. У результаті в 1994 році Греція зняла блокаду, проте напруженість залишилася.

Греки в більшості випадків прагнуть не називати Республіку Македонія Македонією, а вважають за краще говорити про неї як про Скопьє – за назвою столиці країни. Так само греки не називають громадян Македонії "македонцями", а натомість використовують слово "скопіани". Македонська мова іменується греками "скопіанською". Хвилю обурення в Греції викликало перейменування в 2006 році міжнародного аеропорту Скопьє в аеропорт Олександра Македонського. Міністр закордонних справ Греції Дора Бакоянніс (Dora Bakoyannis) заявила у зв'язку з цим офіційний протест. В 2008 році влада Греції відмовила у посадці літаку президента Республіки Македонія в аеропорту Афін, оскільки на його борту стояла не міжнародно визнана назва F.Y.R.O.M, а "Республіка Македонія". У результаті Бранко Црвенковський пропустив саміт держав південно-східної Європи, що проходив в Афінах.

Влада Республіки Македонія у боргу не залишається. Прем'єр-міністра Нікола Ґруєвскі (Nicola Gruevski) бомбардує ООН, Європейську комісію, генерального секретаря НАТО і глав європейських держав численними посланнями, в яких вимагає не тільки надати своїй країні право називатися Македонією, але і говорить про необхідність відділення македонської православної церкви від грецької, наполягає на визнанні Грецією прав проживаючої там "македонської" меншини. Крім того, він вимагає, щоб грецький аеропорт в Салониках, що носить ім'я "Македонія", був перейменований. Словом, сторони поки не демонструють особливої готовності до компромісу, зате число взаємних докорів тільки множиться.

Хто ж насправді має більше прав на назву Македонія? Відповісти складно: екскурс в історію дає багато аргументів обом ворогуючим сторонам. Македонці прийшли в регіон, який пізніше одержав назву Македонія, близько 1200 року до нашої ери. Проте у учених дотепер існують сумніви, наскільки вони були греками. Так, деякі старогрецькі історики не вважали македонців греками, заявляючи, що вони були сумішшю трьох народів: фрігійців, фракійців та іллірійців. Зараз більшість дослідників схиляється до думки, що македонці були грецьким народом, однак сильно перемішаним з фракійцями та іллірійцями. Немає однозначної думки в питанні про македонську мову: одні вважають її діалектом грецької, інші - самостійною мовою.).

Історична область Македонія (заштрихована білим кольором) поділена між декількома державами. Червоний - Республіка Македонія, сірий - грецька область Македонія, зелений - Болгарія, рудий - Албанія. З сайту wikipedia.org

Вже в античності Македонія ділилася на Нижню Македонію, Верхню Македонію і східну Македонію. Після македонських воєн III-II століть до нашої ери країна розпалася на чотири незалежні держави, потім стала однією з римських провінцій. Після розподілу Римської імперії Македонія опинилася у володіннях Візантії. Слов'яни почали активно проникати до Македонії в VI столітті нашої ери. З часом вони розчинили в собі автохтонне населення. У деяких візантійських джерелах Македонія називається навіть Склавінією через велике число проживаючих там слов'ян. Втім, їх також продовжували називати за місцем мешкання македонцями. В IX-X століттях Македонія знаходилася під владою болгар, в XIII-XIV століттях - під владою сербів, а з кінця XIV століття поступово перейшла під владу османів і залишалася під нею аж до початку XX століття.

У боротьбі за незалежність населяючі Македонію слов'яни приєдналися до болгар. Згідно прелімінарної мирної угоди у Сан-Стефано від 1878 року, великі держави навіть пообіцяли віддати Македонію Болгарії, яка одержала незалежність, проте після Берлінського конгресу вона все ж таки залишилася за Османською імперією. Корінні зміни відбулися після Балканських воєн початку XX століття. Македонія була звільнена і розділена між державами-визволителями. До Греції відійшла південна частина, або Егейська Македонія, а західна і центральна частини - Вардарська Македонія (на ім'я річки Вардар, що протікає через Скопьє) - Сербії. Після Першої світової війни Вардарська Македонія, в основному співпадаюча територіально з сучасною Республікою Македонія, ввійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, одержавши назву Вардарської бановіни.

Під час Другої світової Вардарська бановіна була окупована Болгарією. Після 1945 року вона ввійшла до складу Югославії. Цікаво, що саме при Йосипу Броз Тіто Вардарська бановіна знов стала іменуватися Македонією. Причому, нове найменування часто насаджувалося штучно. Річ у тім, що населення регіону з цілком зрозумілих причин відчувало сильний зв'язок з Болгарією. Мова, якою говорили у Вардарській бановіні, дуже близька до болгарськох. Давши республіці нове ім'я "Вардар-Македонія", Тіто тим самим хотів протидіяти можливим претензіям Болгарії на південну Югославію. Власті доклали зусилля, щоб жителі відчували себе перш за все македонцями.

В історії Республіки Македонія перемішалося стільки всього, що дати однозначну відповідь, чи має вона право іменуватися Македонією чи ні, просто неможливо. Греки не хочуть, щоб їх культурна спадщина узурпувалася слов'янами, але стосовно історії Македонії ділити культурну спадщину по етнічній ознаці навряд чи розумно. З іншого боку, "македонізація" бувшої Вардарської бановіни багато в чому носила зовнішній характер і насаджувалася владою Югославії у другій половині XX століття, тому коли греки пропонують жителям Республіки Македонія повернутися до старої назви та іменуватися, наприклад, Вардарською республікою, їх логіку теж можна зрозуміти. Але знову-таки, як відзначає влада Республіки Македонії, є ж в Європі держава Люксембург, а через кордон бельгійська провінція з тією ж назвою. І нічого, живуть мирно...

За матеріалами: lenta.ru, 18 листопада 2008

Висловити думку в Форумі

Дивіться також:

• Македонці борються за назву для своєї країни
• Факти та міфи про походження назв Русь, Україна і Росія