UKR ENG
«ПАТЕНТБЮРО» Web-журнал «Інтелектус» Факти & Міфи Пам'яті Видатного Економіста Європи
ТЕМПОРАЛОГІЯ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ІНТЕЛІГІБІЛІЗАЦІЯ
СИМВОЛІКА & ГЕРАЛЬДИКА
* МАТРИКУЛ
ІНФОРМЕРИ

Пам'яті Видатного Економіста Європи

Академік і професор В.О.Васильєв  
 
Пам'яті Видатного Економіста Європи щиро люблячого Німеччину і Америку автору Закону ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ Батькові і Вчителю Васильєву (Кумпану)
Валерію Олександровичу                                                                                         


 

 

 

ПАМ'ЯТАТИМЕМО АВТОРА ЗАКОНУ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ

Академіка Академії економічних наук України

Академіка Нью Йоркської Академії наук

Члена Суспільства 1817 «Спадщина» Нью-йоркської Академії наук

Члена Міжнародного Біографічного Центру в Кембріджі і Наукового Відділу Радників Американського Біографічного Інституту

ВАЛЕРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА ВАСИЛЬЄВА

Сьогодні 12 грудня 2006 р. на 78 році життя перестало битися серце Валерія Олександровича Васильєва, професори кафедри економіки і підприємництва Карпатського Інституту Підприємництва Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

З відходом з життя Валерія Олександровича для його рідних і близьких пішла ціла епоха порядності і справжнього подвижництва в науці. Того щирого і самовідданого подвижництва інженерної думки, якому ми зобов'язані всіма успіхами нашої ЦИВІЛІЗАЦІЇ.

Такі винахідники і інженери, як Емерсон, Таун, Крафт, Добровольській, форд, Вагнер, Сикорській, Брагин, Королев і тисячі їх соратників і сучасників створили наш світ, в якому можливо творчість і хай швидкоплинне, але відчуття творчої свободи. Саме, до таких талановитих інженерів-ученим відноситься і Валерій Олександрович Васильєв. Навіть в Хусте ним було зроблене більше десятка оригінальних інженерних пропозицій (!!). Дивно, але це реальний факт !

Але в його особі відобразився весь глобальний цивілізаційний перелом інженерної думки ХХ сторіччя, коли інженер повинен був оволодіти економічним мисленням, щоб зберегти працю і творчі пориви всіх новаторів і винахідників минулого, щоб наша цивілізація не ходила по кругу (як здавалося Пітіріму Олександровичу Сорокину), а упевнено робила кроки в майбутнє. А це повинне було дати людям, на думку інженерів-практиків, більш усвідомлену (останнє як цінність поки розуміється одиницями), а тому - і якісно краще життя; напруженого, творчого, яке нагадує в кращих своїх проявах результати творення ТВОРЦЯ .

Все серйозне на цій Землі здійснюється в людях і самими людьми. Мені не хочеться описувати тієї найвеличезнішої праці Валерія Олександровича, яка спостерігалась нами протягом цілих десятиріч. Праці щоденної і щогодинної. Праці, яка перемелювала негативні діяння сотень «пильнуючих» і «стерегуючих» свої інтереси «руками водіїв» в Східних Регіонах України. Людина, яка всім своїм життям доводила можливість чесної праці і творчого пошуку навіть в умовах спочатку що інсценованої, а сьогодні вже і інерційної кримінальності, яку як виявилося тепер уже і зупиняти нікому.

З відходом у кращій світ (з життя) таких високоморальних осіб СВІТ стає все більш і більш беззахисним перед здичавілою від безкарності посередністю. А таких бездарностей останні десятиріччя штучно штампують мільйонами. Адже слідувати задуму Творця і важко, і не завжди легко, а із зіпсованим людським матеріалом можна не «церемонитися» і працювати з ним дохристиянськими методами. Тому людей, особливо молодих, канібали (людоїди - в прямому і переносному значенні) так активно і цілеспрямовано псують, рекламуючи неробство і форми відхиляючої поведінки, практично з використанням всіх засобів масової інформації, особливо, у відсталих в морально-етичному плані регіонах, і в інтелектуально -духовно поневолиних країнах.

Для сучасних злодіїв і інтелектуальних нероб (їх Петро Л. Лавров ще в 1869 р. називав «пасинками цивілізації») такі люди, як Валерій Олександрович, є не просто ворогами, а особистими ворогами, оскільки заважають навіть звичайним своїм існуванням перетворити життя тисяч людей в животіння.

Але може бути ця думка тільки рідних і близьких Валерія Олександровича ? Звісно, ні. Якщо подивитися документи, які порахував потрібним прикласти до своєї заяви на переклад на наукову пенсію Валерій Олександрович Васильєв, то робіть висновки самі.

1. Першим і найзначущішим для себе особисто документом Валерій Олександрович порахував СВІДОЦТВО від 4.03.1999 р. за підписом заступника голови Азовського відділення АЕНПД Росії, доктори комерції А. Штепи, в якому сказано - «Пам'ятна Медаль «Митрополита ГОТІЇ і КАФИ, СВЯТОГО ІГНАТІЯ» Вручена автору ЗАКОНУ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ Васильєву Валерію Олександровичу за СОРОКОЛІТНЮ, НАПРУЖЕНУ ПРАЦЮ по розвитку науки і культури» /Протоієрей Василь Костянтинович Мултих (Батько Василь), що зберіг в період окупації мощі Св. Ігнатія, та виготовив і вручив Медаль/.

2. Другий документ – це Лист-2000 р. за підписом Президента Нью-йоркської Академії наук Роднея Ніколса і колишнього Конгресмена Біла Гріна про обрання Валерія Васильєва в члени Суспільства 1817 «Пам'ять» Нью-йоркської Академії наук.

3. Третій документ – це віддрукована після сканування Іменна Медаль Міжнародного Біографічного Центру в Кембріджі (Англія) «2000 Видатних Інтелектуалів 21-го Сторіччя» Васильєву Валерію, автору Закону Збереження Праці. Її отримали в Україні в 2003 р. після 60 днів подорожі по бізнес-пошті через всі океани (!).

4. Четвертий документ – Диплом Академіка Академії економічних наук України Васильєва Валерія Олександровича за № 190 від 27 грудня 1996 р. за фахом «Економіка промисловості», підписаний Президентом АЕН України, академіком НАН України Н.Г. Чумаченко і вченим секретарем АЕН України Ф.Ю. Поклонськім.

5. П'ятий документ – Диплом члена Ново-Йоркської Академії наук Васильєва Валерія Олександровича від Жовтня 1998 р. за підписом Президента Нью-йоркської Академії наук Роднея Ніколса і Керівника Відділу Елеонори Баум. До речі, Д-р Валерій Васильєв порахував потрібним прикласти і посвідчення члена Нью-йоркської Академії наук за 2002 рік.

6. Шостий документ – це Запрошення від 27.07.2003 р. Доктору Валерію О. Васильєву стати ПЕРСОНАЛЬНИМ ЧЛЕНОМ (їх тільки декілька сотень в Світі) АМЕРИКАНСЬКОГО БІОГРАФІЧНОГО ІНСТИТУТУ, підписане Президентом АБІ Дж.Эвансом.

7. Сьомий документ – це СЕРТИФІКАТ Валерію О. Васильєву, як члену ДОСЛІДНИЦЬКОГО ВІДДІЛУ РАДНИКІВ АБІ, підписаний Директором Дослідницького Відділу Радників Н.С. Колінзом в 2003 р.

8. Восьмий документ – це Інформаційний Лист Видавництва «Хто є Хто» (США) Валерію Олександровичу Васильєву про включення його в 18-е Видання за підписом Директора Видавництва Дауна Міллея.

9. Дев'ятий документ – це Бланк узгодження Валерію Олександровичу Васильєву автобіографії для Видання «Хто є Хто в Науці і Інженерії /2005-2006гг.», де відзначено його авторство Закону Збереження Праці.

10. Десятий документ – цей Інформаційний Лист Генерального Директора Міжнародного Біографічного Центру в Кембріджі Ніколса С. Лау від 23 вересня 2005 р. про обрання Доктора Валерія Васильєва одним з 100 КРАЩИХ ВЧИТЕЛІВ (ПЕДАГОГІВ) 2005 року.

11. Одинадцятий документ – це Інформаційний Лист Генерального Директора Міжнародного Біографічного Центру в Кембріджі Ніколса С. Лау від 11 лютого 2005 р. про обрання Доктора Валерія Васильєва одним з 100 КРАЩИХ ВЧЕНИХ 2005 року.

12. Дванадцятий документ – це Інформаційний Лист Генерального Директора Міжнародного Біографічного Центру в Кембріджі Ніколса С. Лау від 21 лютого 2003 р. про включення Доктора Валерія О. Васильєва в Друге Видання «2000 Видатних Інтелектуалів 21-го Сторіччя» з додатком оригіналу автобіографії, включеної у ВИДАННЯ (!).

13. Тринадцятий документ - це Інформаційний Лист Генерального Директора Міжнародного Біографічного Центру в Кембріджі Николса С. Лау від 12 грудня 2003 р. про включення Доктора Валерія А. Васильєва у Видання-2004 «2000 Видатних Інтелектуалів 21-го Сторіччя» з додатком оригіналу автобіографії, включеної у ВИДАННЯ (!).

14. Чотирнадцятий документ – це Бланк для Доктора Валерія Васильєва від Генерального Директора Міжнародного Біографічного Центру в Кембріджі Ніколса С. Лау від 15 серпня 2005 р. про уточнення інформації для Видання «2000 Видатних Інтелектуалів 21-го Сторіччя» з додатком Рекомендацій на В.Ющенко, Ю. Єханурова, Б. Тарасюка, В.Пінзеника, С.Николаєнко у Видання МБЦ в Кембріджі (!).

Але це далеко не повний перелік всіх актів визнання, які були отримані Доктором Васильєвим Валерієм Олександровичем за останні роки. До речі, звертаючись 8.12.2005 р. з Клопотанням до Пенсійного Фонду України (за № М-8-1), виконуючи цим Ухвалу Президії Азовського відділення Академії економічних наук і підприємницької діяльності від 15 вересня 2004 р., ми писали: «Азовське відділення Академії ЕН і ПД разом з Інститутом економіко-соціокультурних досліджень ім. Ольги В. Васильєвой-Католик (правонаступником Донецького експериментального науково-методичного центру ДНЦ Академії наук України) прагне використовувати всі що надаються сьогодні можливості для прискорення інтеграції України в загальноєвропейські інститути. Одним з таких шляхів в даний час ми рахуємо оцінку з боку державних установ України /к ним відноситься і Пенсійна Фундація України/ подвижницької діяльності справжніх українських вчених, які з перших днів незалежності України найактивнішим чином включилися в творчу роботу по зміцненню міжнародного авторитету української науки і культури.

Оцінка з боку Пенсійної Фундації України їх багаторічної і послідовної роботи тільки сприятиме утвердженню в українському суспільстві загальноєвропейських цінностей, а отже і формуванню у молодих дослідників свідомого і творчого відношення до будівництва «Загальноєвропейського Будинку».

Тому ми і направляємо КЛОПОТАННЯ до Пенсійного Фонду України на достатньо неординарну особу вченого-економіста Валерія Олександровича Васильєва, який при загальному трудовому стажі роботи 57 (п'ятдесят сім !) років – п'ятдесят два (52) роки працював на промислових підприємствах, в науково-дослідних організаціях, інститутах і університетах України. Да так працював, що до 2005 р. має тільки науково-педагогічного стажу 32 (тридцять два) року і 11 місяців (!).

За ці роки зроблено стільки, що навіть фрагментарний розгляд досягнутих результатів займе декілька сторінок. Проте, особливе місце в творчому житті Валерія Олександровича Васильєва займав 1999 р. Цього року їм була дано остаточне формулювання Закону ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ, що практично відразу було відзначене світовою науковою громадськістю завдяки електронній пошті (Нью-йоркською Академією наук, Президією Академії економічних наук і підприємницької діяльності Росії, Президентом міжнародної Академії економічних наук і підприємницької діяльності, академіком, професором, д.е.н. Вадимом Микитовичем Киріченко, Президентом Спілки економістів України, академіком Г.В. Дзісь і ін.). Саме, цього року Валерій Олександрович на загальному зборі Академії ЕН і ПД Росії був прийнятий в дійсні члени АЕНПД Росії і цей же збір затвердило його Президентом-головою Азовського відділення ЕН і ПД. В цьому ж році його кандидатура у складі творчого колективу (С.В.Куніцина, Голови Радміну Авт.Респ.Крим, Б.П.Клімчука, Губернатора Волині, В.Ф.Русяєва, Президента Кримської Академії наук і ін.) була представлена вченими радами Інституту економіко-соціокультурних досліджень ім.. Ольги В. Васильєвой-Католик (правонаступником ДЕНМЦ ДНЦ Академії наук України) і Таврійським інститутом комплексних соціально-економічних досліджень і консалтингу /ТІКСІ-К/ Кримської Академії наук на Державну Премію України в області науки і техніки (№ Держ.рег. 47 від 30.03.1999 р.). І це рішення було підтримано міжнародними академічними структурами: Петровськой Академією наук і мистецтв /Ухвала Президії від 22.04.1999 р. за № 12 на №47 від 30.03.1999 г./, загальним збором Академії економічних наук і підприємницької діяльності /Протокол №1 від 11 червня 1999 г./, а також економістами Сумського державного університету, Російською Академією Державної Служби при Президенті РФ, Дніпропетровською облдержадміністрацією і т.д. І все це не кажучи про підтримку з боку Ради Міністрів Автономної Республіки Крим і Волинської облдержадміністрації.

Але головне інше – роботи виконані Валерієм Олександровичем Васильєвим на Державну Премію України в 1999 р. дійсно були етапними і для економічної науки, і для історико-культурного осмислення нових соціально-економічних реалій. Достатньо вказати тільки на перспективність досліджень по обгрунтовуванню створення Приазовського Краю – Маріупольсько-Бердянської області! Адже ця ідея сьогодні придбаває нове інноваційно -прогресивне звучання (див. «Приазовський Край – «Локомотив» економіки України в першій половині ХХ1 століття» Document N 100 www.cic-wsc.org ; «Звернення до Президента України, академіку НАН Украины В.А. Ющенка» Document N 75 www.cic-wsc.org ), як і всі розробки по створенню з приморських районів навкруги Азовського моря Азовського Європейського Єврорегіону – «Азовського Регіону», як «інноваційних майстерень» Європи і Америки, що відроджуються. І про все це мовилося в дисертаціях на звання «доктора комерції» (трьох рівнева рейтингова оцінка і затвердження вкладиша Президентом АЕНіПД, академіком В.Н. Киріченко), науковим консультантом яких був академік АЕНіПД Росії, доктор комерції, с.н.с., к.е.н. Валерій Олександрович Васильєв. В його докладах на міжнародних наукових конференціях в 1997 р., в 1998 р., в 1999 р. і в 2000г. було обгрунтовано так багато іноваційних пропозицій та практично зважених порад, що це дозволило професорам Італії, Польщі, Франції, Німеччини, Іспанії, Куби та інших країн Латинської Амеріки, а також і США високо оцінювати потенціал економістів України. Тому від імені економічної громадськості України Президент Союзу економістів України, академік Г.В. Дзісь 9 липня 1999 р. на Пленумі Спілки економістів України в Луцьку підкреслював, що «Союз економістів України від щирого серця поздоровляє Президента-голову Азовського (українського) відділення Академії економічних наук і підприємницької діяльності, академіка Російської, Української і Нью-йоркської академій Васильєва Валерія Олександровича з 70-річним Ювілеєм з дня народження і 40-річчям науково-дослідної роботи над економічними проблемами ..., що отримав моральну підтримку від видатних вітчизняних економістів і в 60-і роки почав створювати основи об'єктивної економічної школи . Ми щиро бажаємо Валерію Олександровичу довгих літ активного творчого життя, щастя рідним і близьким, світлої радості за успіхи внучок, а головне – великого людського щастя і здоров'я». Аналогічні телеграми прийшли до Луцька на ім'я облдержадміністрації для Валерія Олександровича (обласна державна адміністрації організовувала проведення Пленуму Спілки економістів України) і з Президії АЕНПД від Президента В.Н. Киріченко і вченого секретаря Г.М. Денісова, і від Президента Кримської Академії наук В.Ф. Русяєва; а у Вітальному Адресі Ювіляру Президія Академії економічних наук і підприємницької діяльності відзначала, що «...приоритет сформульованого Вами закону про ЗБЕРЕЖЕННЯ КІЛЬКОСТІ ПРАЦІ в рамках одного циклу назавжди залишиться за економістами Східної Європи.» До речі, дарований членами Президії Союзу економістів України «Злітаючий Орел» став емблемою Азовського відділення Академії ЕНіПД (10 липня 1999 р. після відвідин Замка Любарта), що було затверджене на загальному зборі – засіданні вченої ради Азовського відділення Академії ЕНіПД – КОНФЕРЕНЦІЇ до 145-річчя оборони Приазов'я під керівництвом отаманів Війська Азовського (1854 р.), присвяченої пам'яті Першого Гетьмана Українського козацтва Вячеслава Максимовича Черновіла 18 грудня 1999 р. в м. Володарськоє (Станиця-столиця Азовського Війська), де було присутнє більше 250 чоловік і вже “сучасні козачі полковники”.

І як головний результат методологічного прориву, який був зроблений в 1999г. – це ухвалення РІШЕННЯ Міжнародним Біографічним Центром в Кембріджі (Англія) в 2002 р. удостоїти Валерія Васильєва Іменної Медалі Міжнародного Біографічного Центру в Кембріджі, як одного з 2000 Видатних Інтелектуалів 21 сторіччя і Автора Закону ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ (Медаль “насилу» перетинаючи з вини «східних мудреців» океани, але за 68 днів дійшла до Маріуполя в 2003 р.).

Цього одного було б достатньо для КЛОПОТАННЯ не по одної кандидатурі, а для цілого колективу, але найприкметніше це та висока науково-організаційна активність, яку проявляє Валерій Олександрович Васильєв до теперішнього часу.

Це підготовка і організація участі делегації Інституту економіко-соціокультурних досліджень і Азовського відділення Академії ЕНіПД в Міжнародних наукових конференціях у Варшавському Університеті в 2001 р. і в 2002 р.

Це організація в Польщі шестимісячного стажування в Інституті Будівництва, Механізації і Електрифікації сільського господарства у Варшаві і в ІПМ у Варшаві кандидата технічних наук, якого за наслідками стажування не тільки визнали доктором за сільськогосподарськими технологіями, але і запропонували підготувати хабілітаційну працю, видавши Наказ від 12.06.2001 р. по ІБМЕР у Варшаві із затвердженням для претендента наукового консультанта хабілітаційнної праці професора, др-хаб.інж. Кшиштофа Вежбіцкого. Все це узгоджувалося і корегувалось Валерієм Олександровичем, як і видання у Варшаві Азовським відділенням Академії ЕНіПД монографії «Основні положення і обгрунтовування НОВОГО ПІДХОДУ: Другий доклад Римському Клубу по «революції ефективності» (Варшава-Чиханов-Маріуполь, древн.Кремнесъ, 2001), присвяченої «ПОЛЬСЬКОМУ НАРОДУ: вченим, інженерам, студентам, прихожанам костьолів»; головні рекомендації якої були обговорені більше 40 докторами наук Польщі (з нею з цікавістю ознайомився Президент Польської Академії наук Мирослав Мосаковській, запросила передати в дар і отримала її екземпляр і директор Бібліотеки Польської Академії наук, як і заступник директора Бібліотеки «Народової»), а також основні її положення обговорювалися на наукових міжнародних конференціях в Кельцах і з фахівцями Західної Європи у Варшаві на міжнародній зустрічі.

Це створіння 12 листопаду 2001 р. Цивільного Міжнародного Комітету із підготовки світової громадської думки до проведення Першого Всесвітнього Конгресу Духовного Єднання в Нью-Йорку з Видатними Інтелектуалами з Індії, Іспанії, Канади, Сербії і Австралії з обгрунтовуванням ідеї проведення цього Конгресу на багатоетапній основі (пропозиція відправлена до Президії Російської Академії наук 4.10.2001 р. і досі нема відповіді; а доклад зроблен на Міжнародній науковій конференції у Варшавському Університеті 20 жовтня 2001 р.).

Це доклади в Таганрозі в 2001 р. і на 3-їй науково-практичної конференції викладачів і студентів Таганрогського Інституту Управління та Економіки в 2002 р. «Забезпечення умов для збалансованого інтелектуально-духовного зростання: реальні можливості цивільних ініціатив в геополітиці» (в співавторстві з М.Демісом, проф. з Сербії, і Гоутамом Дута, проф. з Індії).

Це участь в поздоровленні з 30-річчям колективу кафедри «Маркетингу» на пленарному засіданні в Донецькому державному університеті в 2002 р.

Це участь у міжнародній конференції у Маріуполі, на якій була зустріч з фахівцями з Германії, звернувших увагу на Закон ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ і обгрунтування його дії в 2002 р.

Це організація і проведення в Маріуполі Першого міжнародного науково-теоретичного семінару Пам'яті Академіка АЕН Україны В.В. Фінагина «Азовський регіон – на переломі технологій» (Азовське відділення Академії ЕНіПД, ІЕСКД, каф. «Менеджменту» МФ МАУП), що відбувся 27 лютого 2003 р. Саме, за його проведення Президія Азовського відділення Академії ЕНіПД отримала подяку від Верховної Ради України (лист Голови Комітету закордонних справ Верховної Ради України С.Сташевського від 14 травня 2003 р. за № 06-14/12-338).

Це підготовка і організація Перших Советкинсько-Тейлоровськіх Читань (спадщина Д.К.Советкина і Ф.Тейлора) і міжнародної науково-практичної конференції «Закон ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ методологічна основа майбутніх успіхів підприємств України, Росії і Польщі», присвяченої Пам'яті Віктора Георгійовича Лебедева (професора Російської Академії держслужби при Президенті РФ), Вадима Микитовича Киріченко (засновника і беззмінного Президента Академії економічних наук і підприємницької діяльності Росії, а також першого Президента міжнародної Академії ЕНіПД) і Мирослава Мосаковського (Президента Польської Академії наук), яка відбулася 29 і 30 травня 2003 р. На ній, окрім сімнадцяти докладів і прийнятого проекту ЗВЕРНЕННЯ до керівників Союзів Держав, був у присутності чотирьох членів Нью-йоркської Академії наук (два учених з України і двоє з Російської Федерації) зафіксован пріоритет української фізичної школи в розробці «натуральної, теорії тонкої, масштабної енергії квантованого простору-часу”, що зразу ж по електронній пошті підтвердив Міжнародний Біографічний Центр в Кембріджі (див. номінації Ю.В.Белоусова). Це дійсно дуже значний успіх Азовського відділення Академії ЕНіПД, керованого Президентом-головою, академіком Валерієм Олександровичем Васильєвим, який з метою економії засобів вже сьомий рік сам готує і здає всі щомісячні, щоквартальні і річні звіти, зберігаючи на валютному рахунку половину коштів, перерахованих професорами Варшавського Університету в 2000 р. на виконання програми «Червона Книга Культур Європи».

Взагалі робота з міжнародними біографічними інститутами заслуговує особливої уваги, оскільки вона багато в чому випереджає на роки все що робиться в університетському середовищі творчою професурою Східної Європи. Адже, направляючи в 2001г., в 2002г., в 2003г., в 2004г. і в 2005г. рекомендації на десятки кандидатур видатних представників науки і культури до Англії і в США, Валерій Олександрович Васильєв руйнував «віковий страх уславитися офіційно неблагонадійним», який сковує професуру в багатьох університетах дотепер. А які по-справжньому позитивні наслідки: Проф. Мирослава Деміса з Сербії по рекомендації Доктора В.О. Васильєва керівництво МБЦ в Кембріджі включило в “2000 Видатних Інтелектуалів 21 сторіччя” (Проф. Деміс був щиро вдячний Валерію Олександровичу і вже третій рік зове його на свої конференції); доц.Ю.В. Белоусова не тільки включили в “2000 Видатних Інтелектуалів 21 століття”, але і дали статус професора МБЦ, чим він пишається; а проф. Олега Андрійовича Турецького не тільки Американський Біографічний Інститут визнав «Людиною 2005 Року», але вже надіслали на його ім'я більше десятка листів номінацій . І все це після рекомендацій Валерія Олександровича Васильєва, який щиро прагне підтримати колег.

Але не тільки постійна праця з МБЦ в Кембріджі (Англія) і з Американським Біографічним Інститутом (США) характеризує інтеграційну спрямованість роботи Валерія Олександровича Васильєва в 2001-2005 рр., а, мабуть, головним дійсним успіхом Валерія Олександровича на цьому напрямі є 210 документів (!!) на англійській і російській мовах на сторінках міжнародного електронного журналу Цивільного Міжнародного Комітету (www.cic-wsc.org ) в Зарагозі (Іспанія) і статті на офіційному сайті Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (www.onu.edu.ua «Готи в Європі» на англ. і рус.; «Оптимізація роботи з основними виробничими фундаціями – основа прискореного розвитку економіки держави: соціально орієнтований варіант бюджету, забезпечуючий дев'ятипроцентне зростання національної економіки» на рус. з рецензіями проф., д.е.н. О.А. Турецкого і доц.., к.е.н. Л.Х. Доленко). Десятки звернень, підписаних Головою Цивільного Міжнародного Комітету, академіком Валерієм О.Васильєвим і адресованих політичним діячам і керівництву міжнародних суспільних організацій з конкретними рекомендаціями по забезпеченню збалансованого інтелектуально-духовного зростання, вже є тим абсолютним критерієм активної цивільної позиції української науки, по якому через десятиріччя оцінюватимуть наші нащадки своїх попередників.

І звичайно, праця вчених такого масштабу, як Валерій Олександрович Васильєв, дає більш відчутні результати в університетських центрах. Так, завдяки його активності створені Представництва Азовського відділення Академії ЕНіПД і в Одесі (нові члени вченої ради АВ АЕНіПД в Одесі – проф. О.А.Турецкий, доц. В.А. Лисюк, доц. Б.В. Вовчук, доц. А.П. Ощепков, студенти М.А.Малихина, І.О.Павленко, Я.Б. Шуліцкая, І.А.Гончаров, Ю.А. Гловацкая, А.О. Божемськая), іменований «Союз Молоді – «Одеса-Європа, і во Львові (нові члени вченої ради АВ АЕНіПД в Львові – адьюнкт-професор О.В.Огирко, проректор ЛНАВМ, к.і.н. В.Т. Андрушко, д.ф.-м.н. І.В.Огирко, к.е.н. О.С. Грінькевіч, богослов о. М.Коваль, студенти А.С. Вересая, Г.З. Кушнір, Х.І. Бабляк, П.О. Огирко), яке за ініціативою Валерія Олександровича носить ім'я Лауреата Премії пам'яті Альфреда Нобеля по економіці 1973 р. Василя Васильовича Леонтьева (Ухвала АВ АЕНіПД від 10.07.2005 р.).

І в результаті до 140-річчя Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова вдалося провести науковий семінар-конференцію «Економічний потенціал України» (25 грудня 2004 р., р. Теплодар) в плані конкурсу студентських науково-практичних робіт-проектів «Україна на рубежі ХХ і ХХІ сторіч – інтеграція в світову культуру»; науково-теоретичний СЕМІНАР «Геополітична трансформація Східної Європи і перспективи розвитку високих технологій»-Вашингтон України (17 березня 2005 р., Актовий Зал, Французький бульвар 24/26, Одеса) і т.д. і т.п. Все це знайшло віддзеркалення на офіційному сайті ОНУ ім. І.І. Мечникова, а за пропозицією Валерія Олександровича і в електронному журналі Цивільного Міжнародного Комітету (всього більше 45 документів). Тому член Суспільства 1817 р. «Спадщина» Нью-Йоркської Академії наук Валерій О. Васильєв і пропонував студентську молодь Одеси на номінації в Американський Біографічний Інститут і в МБЦ в Кембріджі. І сьогодні вже більше 15 чоловік з університетської талановитої молоді (О.Ворожейкина, І.Тюріна, О.Бутук, В.Тяпіна, І.Гончаров, Я.Шуліцкая, М.Малихина, Ю.Гловацкая, А.Божемськая і ін.) отримали рекомендаційні листи з Англії і США. Чи не це найвагоміший внесок в БАЛЛОНСЬКІЙ ПРОЦЕС ?

Мабуть, найсерйозніші роботи в методології Валерій Олександрович зробив в 2005 році, коли за його ініціативою в ІНТЕРНЕТі був здійснен Перший Етап «ФОРУМУ-2005», де було обговорено багато цікавих ідей і пропозицій, але для України найзначною є ініціатива проведення в 2006 р. торжеств, присвячених 1665-річчю ухвалення українським народом ХРИСТИЯНСТВА, а також підтримака в Києві ініціативи про відродження служіння в Монастирі Святого Георгія в Маріуполі, що ще хотів здійснити Святій Ігнатій в 1786 р., останній 24 митрополит Готії і Кафи і місцеохоронець престолу Уселенського Патріарха в Криму. В даний час проходить Другий Етап «ФОРУМУ-2005», присвячений Лауреатам Премії пам'яті Альфреда Нобеля по економіці «Пошук кращого шляху реалізації фінансового робочого каркаса 2007-2013: Закон збереження праці в світовій економіці», на який вже поступили статті з Німеччини і навіть повідомлення талановитих студентів з Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Але основними роботами, задаючи тон всій роботі міжнародної ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ, є дві фундаментальні статті Валерія Олександровича Васильєва: «Ініціативність в економіці і закон ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ в малому і середньому бізнесі: Вчитися Бізнесу»; і «Ефективність капіталовкладень в економіку України».

В цьому КЛОПОТАННІ ми практично не торкнулися тих 160 публікацій, які зробив Валерій Олександрович, а також підготовлених і надрукованих їм за ці сім років 24-х Бюлетенів АВ Академії ЕНіПД, ІЕСКД і Цивільного Міжнародного Комітету, кожний з яких відкривав цілі сторінки історії, що далеко не всіма віталося. Але такий шлях у справжніх вчених, які першими ламають стереотипи і прагнуть реальної міжнародної співпраці.

Дуже багато задумів і ідей у Валерія Олександровича і це дуже великий успіх, що учений такого масштабу продовжує працювати в Європі.»

Пройшов тільки рік після відправки 8 грудня 2005 р. до Києва цього обгрунтовування-клопотання. Рік, відзначений виключно важкими подіями для Валерія О. Васильєва, коли страшний трансморальний інфаркт тримав з 26 січня 2006 р. в течії 8 днів життя на грані ..., а потім були запалення легенів і прогресуюча серцева недостатність . Але навіть в цих умовах вчений продовжував працювати.

Він взяв найактивнішу участь в проведенні наукового студентського СЕМІНАРУ «Внесок молоді Одеси і Львова в інтеграцію України з Європейським Союзом: основні положення і обгрунтовування НОВОГО ПІДХОДУ по Другому Докладу Римському Клубу про «Революцію эфективністі»-множник чотири» (6 січня 2006 р., вул. Говорова 4, Одеса), організованого Азовським відділенням Академії ЕНіПД і Одеським філіалом Університету «Україна». Як професор Одеського філіалу Університету “Україна”, академік Академії економічних наук України, д-р Валерій Олександрович Васильєв підготував розгорнені рецензії на все зроблені на семінарі доклади, які були направлені до Києва Президенту Університету “Україна”, академіку П.М. Таланчуку. Тому за доклад “Досвід організації діяльності компанії “Ford” в США» студентка 4-го курсу А.А.Бакман отримала Грамоту від Президента Університету “Україна”, академіка П.М.Таланчука; а за доклади “Паралельна повчальна реальність – Республіка “Вольна” , “Франчайзинг як взаємовигідна форма співпраці” , “Перспективи розвитку автомобільного ринку України”, “Єство і перспективи синергетики”, “Перспективи розвитку Шоу-бізнесу” студенти Данильчук А.С., Бойко А.А., Мельников С.В., Гаврільченко А. отримали “Подяку” (рівень Грамот Університета “Україна”) Президента Університету “Україна”, академіка П.М. Таланчука. Проведений по рекомендації Валерія Олександровича в листопаді і грудні 2005 р. тренінг, що виразився в створенні повчальної реальності в студентській “Республіціи “Вольній”, дав можливість всім студентам 2-го і 3-го курсів після проведення спеціального семінару дійсно досягти реального позитиву і високої зацікавленості в навчанні і в своєму положенні у філіалі. Це дало підставу професору Одеського філіалу Університету “Україна”, академіку Академії економічних наук України, д-р Валерію Олександровичу Васильєву запропонувати проведення 23 березня 2006 р. міжрегіональної науково-практичної конференції викладачів і студентів Одеського філіалу ОМУРаЛ “Україна” і Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, спільно з Азовським відділенням Академії ЕНіПД і Інстітуттом економіко-соціокультурних досліджень (правоприємника ДЕНМЦ ДНЦ Академії наук України) “Ідеї молоді Одеси З'єднаній Європі: закон незнищення інтелектуально-духовної праці”.

Саме, Валерій Олександрович запропонував перетворити процес підготовки до цього заходу в подію в культурному житті студентів Одеси, провівши паралельно серію знайомства молоді з історією Західної Цивілізації в Одесі за програмою “Сім Чудес Одеси”. І все це було успішно реалізовано і на такому рівні, що проректор Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова В.С. Ігнатенко в подячному листі Директору Одеського Літературного музею Т.И. Липтуге писав: “... виражаємо Вам щиру подяку за підтримку в реалізації культурологічної програми “Сім Чудес Одеси” для молоді по розділу “Захисники Праці і Віри: Лицарі Духовності” ... і дві лекції (18.01.2006), які прочитали студентам ... залишили незгладимий слід (див. відгуки в додатку) і дали можливість оцінити внесок Потоцких, Наришкиних, Воронцових і Маразлі, а також Бофо, Льовіцкого, Грата, Боровіковського, Чернетцова, Сорокина, Шамшина, Айвазовського, Пушкіна, Тараса Григоровича Шевченко, Шишкина, Врубеля, Ріпина, Васнецова, Кузнецова, Едуардса в культуру столиці Півдня України (Готії – Ордессоса/Джінестри) – Одеси ..., відновлюючи традицію захисту Праці і Віри (див. Герб “Любіч” на фронтоні Літературного Музею), відроджуючи культурні традиції якнайдавнішої держави Європи” (Ісх.№09-01-93 від 07.02.2006). Аналогиниє листи керівництво ОНУ ім.. І.І. Мечникова направило керівнику відновних робіт Кирхи Святого Павла (шедевр Шейрембранта, 1997) Ю.П.Шефферу (Ісх.№09-01-937 від 24.11.2005) і Пастору Євангельської Пресвітеріанської Церкви (з діючим органом, який зацікавив студентів) В.П. Бабыніну, в яких виражалася щира “подяка за підтримку в реалізації культурологічної програми “Сім Чудес Одеси” для молоді по розділу “основи християнської етики” і за розширення розуміння студентами “значення реформації в сучасному світі ... в світлі Кальвінізма”, і головне - умов після “величезного перевороту в світосприйманні, який вчинив Лютер в європейській духовній культурі, а також ролі німецьких переселенців в історії самого бурхливо зростаючого в Х1Х столітті міста Світу – Одеси”. І такі відгуки з боку керівництва університету очікувалися Валерієм Олександровичем, тому що студентські враження від відвідин Церкви Рождества-Пресвятой Богородиці, від відвідин Музею рідкісної книги Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова і Великої лекційної аудиторії ім. Академіка Богатського в ОНУ ім.. І.І. Мечникова, а також Філатовського музею в Одеській клініці очних хвороб ім. Філатова і Хаджібєєвких Сходів Джінестри (поки “Потёмкінські Сходи”) повинні примусити “геополітичних гравців” серйозно задуматися над своїми діяннями. Саме, на це і розраховував Валерій Олександрович Васильєв, який після відвідин могили Ченця Софронія на монастирському кладовищі, сам знайшов на забутому фахівцями з історії другому міському кладовищі в Одесі склеп з рідним для нього гербом “Любіч ”. І він завжди звертав нашу увагу, що “сьогодні питання не в демонстрації пожовтілих від часу і чудом збережених паперів, зі всілякими гербами, підписами і друком, а в усвідомленні особистої причетності до всіх позитивних акцій на Землі, а головне – персональної відповідальності за все на цій планеті, абсолютно за все що відбувалося, відбувається і відбуватиметься !”.

Дійсно настав час збирати каміння” (Біблія). І необхідність цього дуже гостро відчув Валерій Олександрович, який щиро радів Наказу від 29.04.2006 р. по Одеському філіалу ОМУРаЛ “Україна “ за підсумками проведеної конференції 23.03.2006 р., учасників якої він вітав. Дійсно 37 чоловік в ній брало участь (саме прийшли зацікавлені люди і не було охочих залишить конференцію після перерви – це багато про що свідчить), 10 зроблених студентами і викладачами докладів і 10 стендових докладів, пропозиції про створення Академії економічних науки підприємницької діяльності України ім. В.В.Леонтьева, а те що інформація і про доклади і про всю роботу конференції разміщена на створеному студентами сайті ОФ ОМУРаЛ “Україна” – це дійсно серйозний успіх. Тому всі хто зібрався щиро бажали одужання Валерію Олександровичу.

Але не менш важливою була іиформаційна підтримка всіх ігрових форм навчання на прохання Валерія Олександровича, яку надали студенти Одеського філіалу ОМУРаЛ “Україна”, творці самостійного сайту, студентам ОНУ ім..І.І. Мечникова - це інформація і про студентську державу “Лідерленд” зо всіма указами, і про фірми “Корона”, “Алібі”, “Еверест”, “Канабіс”, і про бізнесплан “ЗАТ ШИРКА”, і про підсумки торгів та ігрове життя держави “Утопія” і т.д. і т.п. Сьогодні тільки залишається жалкувати, що сайт http://uuod.ho.com.ua/ вже не можна викликати в Інтернеті і це при тому, що сайт зацікавив іноземних фахівців (із США та Англії було 33 відвідувань !), а до серпня 2006 р. все працювало. Як можливо так знищувати працю людей ! Не розуміємо ! Проте найцікавіший і перспективний доклад на англійській мові “Ринок комп'ютерних ігор” Ткаченко Ірини Ви маєте змогу і сьогодні побачити на www.cic-wsc.org , як і основні висновки конференції (Document 236, 238).

А які фундаментальні статті і звернення були надруковні Валерієм Олександровичем Васильєвим за ці 10 місяців 2006 р. в ІНТЕРНЕТі !

  1. Document 217.- To World Health Organization (UNITED NATIONS).Всесвітня організація Охорони (ООН) Здоров'я .- Document 220.- Ideas for Metallurgical Plant (for Ukraine).- www.cic-wsc.org ;
  2. Document 218.- To members international Non-government Organizations .To members civil international committee on preparation World public opinion for training first World Congress spiritual unity in New York .To members congress USA .To members European Parliament.To citizens states European Union .Respected CITIZENS WORLD! . Членам Міжнародних неурядових організацій.Членам Цивільного Міжнародного Комітету із підготовки світової громадської думки до підготовки Першого Всесвітнього Конгресу Духовного Єднання в Нью Йорку. Членам Конгресу США. Членам Європейського Парламенту. Громадянам держав Європейського Суспільства. Шановні ГРОМАДЯНИ СВІТУ !. www.cic-wsc.org ;
  3. Document 221.- Ефективність капіталовкладень в економіку України. Capital to Ukraine. www.cic-wsc.org ;
  4. Document 251.- Новокейсианськіє ідеї в українському монетаризмі першої четверті ХХ1 сторіччя: шляхи реалізації закону збереження праці у фіскальній політиці.- www.cic-wsc.org ;
  5. Document 270.- Father-Foundation AZOV DEPARTMENT ACADEMY ЕСONOMIC SCIENCES AND ENTREPRENEURSHIP Ukraine name W.W.Leontjef. www.cic-wsc.org ;
  6. Document 273.- Budget 2005-2008. www.cic-wsc.org ;
  7. Document 274.- "Іdeas уоung реople Odessa to united Europe: law indestructibility intellectual- spiritual labour". www.cic-wsc.org ;
  8. Document 275.- To Universal Patriarch His Holiness To Bartholomew / Уселенському Патріарху Святості Варфоломею / Всесвітньому Патріарху Його Святості Варфоломію.- www.cic-wsc.org ;
  9. Document 271.- "REGISTRY IDEAS And INITIATIVES (It is necessary to put LARGE PURPOSES)".- www.cic-wsc.org ;
  10. Методологічна основа моделі економічного облаштування країни, корпорації, підприємства /перспективи використовування закону ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ в господарській практиці / www.cic-wsc.org ;
  11. Document 295.- Opening FORUM 2006.- Document 296.- indestructibility Intellectual- spiritual labor as basis steady development environment in XXI сеntury”.- www.cic-wsc.org ;
  12. Document 299.- СТАТУТ. Академії економічних наук і малого підприємницва (АЕНіМП).- www.cic-wsc.org ;
  13. Document 301.- Міністру закордонних справ України п. Тарасюку Б.І..- www.cic-wsc.org ;
  14. Document 304.- FORUM 2006.-Invitation on WEBPAGE for Universities East Ukraine. - www.cic-wsc.org.

Великі надії зв'язував Валерій Олександрович Васильєв з ФОРУМОМ-2006 і з проведенням міжнародної наукової конференції, присвяченої Лауреату Премії пам'яті Альфреда Нобеля по економіці 1971 р. Симону Кузнецу «Незнищення Інтелектуально-духовної Праці як основа стійкого розвитку навколишнього середовища в ХХ1 сторіччі» (Documents 295-296 www.cic-wsc.org ), а особливо, з проведенням в рамках конференції двох науково-теоретичних семінарів: «Перспективи міжрегіональної співпраці в умовах прискорення інтеграції України в Європейське співтовариство» і чи «Можна вирішувати питання комерційної діяльності на межі закону ? (моральний аспект)» (Document 304 www.cic-wsc.org ).

І нам сьогодні необхідно виправдовувати надії автора Закону ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ, академіка Української, Російської і Нью-йоркської академій Валерія Олександровича Васильєва.

Цікаво останнє підготовлене їм звернення 7.12.2006 р. до членів Конгресу США, яке характеризується таким сучасним розумінням всіх подій ХХ сторіччя, особливо, воєн (в Другій Світовій Війні на частку Валерія Олександровича, як учаснику розмінування Волги, теж випали не дитячі випробування, особливо, коли вибухнув на міні човен з товарищами по школі), що воно повинне бути перекладено на англійську мову і з ним з великою користю для себе ознайомляться відповідальні суспільні діячі.

Звичайно, те визнання, якого вдалося дістатися Валерію Олександровичу Васильєву в Світі, мабуть, на багато років залишиться недосяжним орієнтиром для економістів не тільки Східної Європи. Для того, щоб хоча б один раз потрапити у Видання “Хто є Хто в Світі” (США) люди бажають стати президентами в СНД, а Валерій Олександровича включали у Видання “Хто є Хто в Світі” і в 2001 р., і в 2002г. вже і як Автора Закону ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ, як і в 2005-2006 рр. у Видання “Хто є Хто в Науці і Інженерії” (США). Також Валерій Олександрович був включений як автор Закону ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ у Видання Американського Біографічного Інституту “Найбільший Розум 21 Сторіччя” в 2005 р. і т.д. Постійно з 2001 р. Валерія Олександровича включає Міжнародний Біографічний Центр в Кембріджі в свої Видання “2000 Видатних Інтелектуалів 21 сторіччя” ; і в 2002 р., і в 2003 р., і в 2004 р., і в 2005 р. Який це великий і реальний успіх економістів Європи ! Тільки по закінченню часу вдасться по гідності його оцінити.

І розуміння прийде абсолютно до всіх, тому що так вже цей світ влаштований, що час лікує всі помилки і кон'юнктуру (знущання маріупольців з нарахуванням викладацької пенсії сприйматиметься як “дань політичній боротьбі”, як і багато що інше). Адже знайшлися позитивно орієнтовані сили в Уряді України і у вересні 2006 р. Валерій Олександрович прочитав лист з Міністерства Закордонних Справ України від 7.09.2006р., в якому наголошувалося – “... Ми упевнені, що суспільна активність Вашого Комітету у сфері допомоги людям, відносно яких здійснюються терористичні атаки, підтримка високоморального стилю життя і інтелектуально-духовних лідерів в світі, сприяння демократичним процесам в Україні, розвитку міжнародної наукової співпраці і захист прав людини допомагає в рішенні глобальних викликів людству.

Хочеться відзначити, що шляхом об'єднання зусиль урядів країн світу, з одного боку, і суспільних організацій, з іншою, нам вдасться подолати міжнародний тероризм, епідемії, бідність, озброєні конфлікти і інші загрози. В цьому контексті висунута Цивільним Міжнародним Комітетом ініціатива проведення Першого Всесвітнього Конгресу Духовного Єднання беззаперечень сприяє духовному розвитку народів, подоланню ліній міжцивілізаційного розколу миру і створенню загальної стратегії світового розвитку.

З повагою і якнайкращими побажаннями в розвитку діяльності.

Директор політичного департаменту О. Цветков “ (Document 289.- Letter to Minister Foreing Ukraine 07.09.2006 N 411/19-091-1469 на www.cic-wsc.org ).

Як багато планів було у останнього Лицаря Східної Європи - Валерія Олександровича Васильєва по співпраці з Німеччиною, генетичним зв'язком з народом якої він щиро пишався, як внук фрау Мюллер і фрау Полянськой, а також як нащадок г-на Кумпана і писаря Гетьмана Калнишевського Артемія Васильєва (Кумпана); наполегливо прагнучи реалізувати орієнтацію України/Готії на Німеччину/Готію (як і Іван Мазепа, і Грушевкий, і Коновалец). Він щиро прагнув морально підтримати Видатного Інтелектуально-духовного Лідера Миру – Бенедикта ХYI, висуваючи позитивно орієнтовані этно-соціокультурні гіпотези, що спираються на сучасне осмислення історичних фактів. А скільки задумів не вдалося здійснити цієй талановитій людині - знають тільки його рідні і близькі.

Яка непоправна для науки втрата !

Але те, що не встиг Президент-голова АВ АЕНПД і Голова Цивільного Міжнародного Комітету, належить здійснити всім нам.

Нам продовжувати теоретико-методологічні дослідження в мікро- і макроекономіці, показуючи практичну значущість Закону ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРАЦІ і Закону незнищення Інтелектуально-духовної Праці.

Нам піднімати інтелектуалізацію праці всіх працюючих соціальних груп населення, спираючись на ІНТЕРНЕТ-технології.

Нам здійснювати реальну міжнародну співпрацю, руйнуючи бар'єри між Сходом і Заходом, долаючи нашарування амбіцій і упереджень, відновлюючи духовні цінності і вчась поважати і любити людей – як це робив спонсор Цивільного Комітету із відновлення Християнського Храму в історичному Центрі м. Маріуполя, засновник академічної Медалі АВ АЕНПД “Митрополита Готії і Кафи, Святого Ігнатія”, член Дослідницької Ради МБЦ в Кембріджі і член Суспільства 1817 р. “Спадщина” Нью-Йоркської Академії наук Валерій Олександрович Васильєв.

Ми всі тужимо про понесену втрату, але ВСЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЛЮДЯМ. Нам всім залишається ПАМ'ЯТЬ про Велику Людину і Великого Вченого Європи і Америки – ВАСИЛЬЄВА ВАЛЕРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА.

Ми ніколи не забудемо про те, що зроблене Валерієм Олександровичем, і постараємося продовжити його служіння людям.

ЦИВІЛЬНИЙ МІЖНАРОДНИЙ КОМІТЕТ ІЗ ПІДГОТОВКИ СВІТОВОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО ВСЕСВІТНЬОГО КОНГРЕСУ ДУХОВНОГО ЄДНАННЯ У НЬЮ-ЙОРКУ

www.cic-wsc.org  

Documents 306 and 307

АЗОВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ АКАДЕМІЇ ЕКОНОМІЧНИХ НАУК І ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ім. ОЛЬГИ В. ВАСИЛЬЄВОЙ – КАТОЛИК (МКП, ДЕНМЦ ДНЦ Академії наук України).

23 грудня 2006