Росія відмовилася продавати “Су-33”, побоюючись клонування

Вперше крупна російська збройова операція зірвалася через побоювання, що країна-покупець порушуватиме права інтелектуальної власності. У понеділок стало відомо, що Росія відмовилася продавати Китаю палубні винищувачі “Су-33”, повідомляє Московский Комсомолец.

Переговори велися досить давно — Китай хотів купити до 50 літаків для своїх авіаносців. Але спочатку китайська сторона мала намір придбати всього два “Су-33” — “на пробу”. Це і стало основним каменем спотикання. Російські представники порахували, що покупці можуть скопіювати технології і почати виробляти власні “клони” винищувачів.

Побоювання ці не безґрунтовні. Так, Китай ще 1995 року одержав ліцензію на виробництво 200 літаків “Су-27” певної модифікації з російською авіонікою, радарами і двигунами. Проте в 2006 році угоду по 95 машинах Росія розірвала, оскільки китайські виробники почали випускати такий же літак, але вже з власною авіонікою і системами. Простіше кажучи, досвід “клонування” літаків Сухого у Китаю є. Ця проблема, до речі, обговорювалася в грудні на 13-й сесії російсько-китайської комісії по військово-технічній співпраці. Очевидно, що Росії украй невигідно, якщо в регіоні з'являться дешевші китайські аналоги вітчизняних винищувачів, яких зможе купувати, наприклад, Пакистан.

Китай пропонував збільшити до 14 число літаків, що закупляються, але Росія не пішла і на це, вважаючи навіть таку операцію невигідноою. Для того, щоб виробництво літаків окупилося, об'єм поставки повинен складати мінімум 24 машини. Втім, крапку в питанні про операцію ставити рано. Китай зацікавлений у палубній авіації, адже Пекін має намір в 2010 році добудувати авіаносець із звичайною силовою установкою, а в 2020 році прийняти на озброєння корабель з ядерним реактором. Примітно, що Китай свого часу активно скуповував недобудовані радянські кораблі аналогічного класу, і, за деякими даними, вони також використовувалися для копіювання технологій.

ДОВІДКА

“Су-33” — багатоцільовий винищувач корабельного базування з горизонтальним зльотом і посадкою. Був прийнятий на озброєння в 1991 р. Бортове устаткування забезпечує автоматичне виявлення, розпізнавання, супровід і визначення координат до 10 повітряних цілей з автоматичним вибором найбільш небезпечної цілі. Озброєння складається з 30-мм гармати із скорострільністю 1800 пострілів на хвилину і підвісного некерованого ракетного та бомбардувального озброєння, що розміщується на 12 зовнішніх точках підвіски. Максимальна швидкість — 2300 км/ч. Практична стеля — 17000 м. Дальність польоту — 3000 км.

Джерело: mk.ru, 10 березня 2009

Висловити думку у Форумі