UKR ENG
«ПАТЕНТБЮРО» Web-журнал «Інтелектус» Факти & Міфи Учені-філологи і письменники України просять Томенка зайнятися...
ТЕМПОРАЛОГІЯ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ІНТЕЛІГІБІЛІЗАЦІЯ
СИМВОЛІКА & ГЕРАЛЬДИКА
* МАТРИКУЛ
ІНФОРМЕРИ

Учені-філологи і письменники України просять Томенка зайнятися правописом

Відомі вчені і громадські діячі просять віце-прем’єр-міністра України з гуманітарних питань Миколу Томенка відновити роботу комісії Правопису.

Про це говориться у зверненні до Томенка, під яким поставили свої підписи вчені-філологи і письменники, повідомляє «УНІАН».

Автори звернення відзначають, що хочуть звернути увагу віце-прем’єра до проблеми українського правопису. «Це академічне питання величезного значення набуло, на жаль, політичного забарвлення і через це, натомість того, щоб бути предметом наукового обговорення визнаних фахівців, став причиною дискусії в засобах масової інформації на рівні чуток і навмисної брехні, яка привела до абсолютно спотвореного уявлення про суть проблеми у пересічного громадянина і паралізувала роботу комісії Правопис», - підкреслюють автори звернення, додаючи, що питання не втратило актуальності.

Вони відзначають, що, проводячи експертизу українських перекладів суспільно-гуманітарної наукової літератури з європейських мов у рамках проекту «Лабораторія наукового перекладу», виконуваного за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Національного університету «Києво-Могилянська академія» від 2002 року, науковці постійно змушені вирішувати суперечливі питання, пов’язані з нестійкістю українського правопису, наявністю двох взаємозаперечуваних концепцій нового правопису (які мають відмінності навіть у назвах, «проЄкт» і «проЕкт» — «Український правопис (Проєкт найновішої редакції)» у 1999 році під редакцією члена-кореспондента НАН України Василя Німчука і «Проект Українського правопису 2003 року» під редакцією академіка НАН України Віталія Русанівського) і різною редакційною політикою видавництв відносно цього питання (наприклад, різне написання персоналій, як, наприклад, «Фройд» - «Фрейд», «Деріда» - «Дерріда» - «Дерріда», «Черчілль - Черчил - Черчилл - Черчиль», «де Голь - де Ґоль», «Клінтон - Клинтон», «Ферхойген - Фергойген» і тому подібне).

Крім того, засилля у діючому досі офіційному правописі норм, які затвердилися в періоди тотальної «русифікації» української мови, привело до тому, що певне видавництво і гуманітарні журнали, такі як «Критика», «Ї», «Сучасність», «Книжник-review» і тому подібне, навіть телеканали (СТБ), намагаючись відродити питомо українські правила правописів, виробили власні системи правописів, якими користуються у своїй роботі.

Автори звернення відзначають, що хаос правопису, який володарює в Україні вже протягом майже чотирнадцяти років, приводить до розхитування навичок письмової мови і її норм правопису. Разом з тим, занедбаність державної мови вказує на неналежний рівень цивілізованості українського суспільства.

Тому автори звернення закликають Томенка реанімувати роботу Національної комісії з питань правопису, повернувши в її склад провідних українських мовознавців, безпідставно вилучених з кон’юнктурних міркувань. «Йдеться про видатних мовознавців сучасної України, які зробили великий внесок у розвиток і вивчення української мови, в затвердження її як державної. Це - Андрій Бурячок, Іван Вихованець, Ніна Клименко, Віктор Коптілов, Анатолій Погрібний, Олександр Пономарів, Павло Чучка, Іван Ющук. Зі складу комісії також були вилучені відомі мовознавці української діаспори Олександр Гаркавець (Казахстан), Андрій Горняткевича (Канада), Михайло Лесев (Польща), Микола Штец (Словаччина)». Також Томенка закликають сприяти підвищенню статусу комісії Правопису шляхом виведення її зі сфери компетенції Міністерства освіти і науки і підпорядкування безпосередньо Кабінету Міністрів України, як це було за часів прем’єрства Віктора Ющенка.

Ініціаторами звернення є Ольга Кочерга (кандидат фізико-математичних наук, термінознавець), Ірина Кучма (соціолог, менеджер Міжнародного фонду «Відродження»), Андрій Кулаков (аспірант Інституту філософії НАНУ, координатор проекту «Лабораторія наукового перекладу»), Володимир Єрмоленко (аспірант НаУКМА, аспірант Школи вищих досліджень з соціальних наук (Париж), координатор проекту «Лабораторія наукового перекладу»), Ірина Супрунець (координатор проекту «Лабораторія наукового перекладу»).

Також звернення підписали 14 учених, письменників і громадських діячів, серед яких: Юрій Андрухович (письменник), Євгеній Бистрицький (доктор філософських наук, завідувач відділом Інституту філософії НАНУ, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження»), В’ячеслав Брюховецький (доктор філологічних наук, професор, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія»), Оксана Забужко (кандидат філософських наук, письменниця), Лариса Масенко (кандидат філологічних наук, завідувач кафедрою української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія») та інші.

ForUm 15 квітня 2005

Висловити думку у Форумі

 

Читайте також "Скільки все таки мов повинен знати громадянин України?"