UKR ENG
«ПАТЕНТБЮРО» Web-журнал «Інтелектус» Факти & Міфи Звідки взявся у Росії прапор
ТЕМПОРАЛОГІЯ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ІНТЕЛІГІБІЛІЗАЦІЯ
СИМВОЛІКА & ГЕРАЛЬДИКА
* МАТРИКУЛ
ІНФОРМЕРИ

Звідки взявся у Росії прапор

"Все народы Европы знают цвета, масти, краски свои — мы их не знаем, и путаем, подымая разноцветные флаги невпопад. Народного цвета у нас нет; цвет армии: зеленый и алый; казенным цвет, военный, георгиевский: белый, жаркой, черный (серебро, золото, чернь), и это же цвет значков (кокард); знамена наши и крепостные флаги разноцветные; морской военный флаг белый с андреевским крестом; торговый: белый, синий, красный, вдоль; какие же цвета подымать и носить на себе, какими украшать здания и пр. при мирных народных торжествах?"  (В. И. ДАЛЬ. "Толковый словарь живого великорусского языка". 1863—1866.)

Дореволюційні історики єдині в думці, що перший російський військово-морський прапор був піднятий на кораблі «ОРЕЛ» в 1669 р. Цей прапор у точності повторював розфарбовування прапора Нідерландів - країни де корабель був побудований.

Якщо спробувати якось оправдовувати царя Петра, то можливо він, палкий прихильник всього голландського, вирішив, що оскільки корабель збудований для нього, то і прапор на щоглі цього корабля - теж його?..

Як би там не було, але саме таким чином у Московському царстві було започатковано майбутній прапор держави, яка згодом стала називатися Росія.Прапор Нідерландів

Прапор Нідерландів (Оранжеву смужку замінено на червону в 1660 р.). Цей же прапор носили з 1669 по 1720 р. кораблі петровського флоту.

Спочатку порядок розміщення трьох смужок на прапорах російського флоту був у точності як і в голландського. Відомий навіть факт, коли а 1696 р. у французький порт, з вантажем товарів, зайшло російське судно «Св. ПАВЕЛ» і тут же було затримано, як вороже. Причина - російський прапор, що повторює малюнок і забарвлення прапора Голландії, з якою Франція з 1687 р. знаходилася у стані війни.Прапор Російської імперії прийнятий в 1720 р.

Тому в 1720 р., особливо не мудрствуя, Петро І просто змінив порядок кольорів голландського прапора.

Але біло-синьо-червоний прапор тоді державним російським прапором ще так і не став. До кінця XIX ст. він використовувався виключно як "потешный" мореходний вимпел торговельний прапор Московоського царства, і далі - Російської Імперії. 

При присязі Государю і Вітчизні виносилося полкове знамено, а не відсутній загальнонаціональний прапор. Нижегородське ополчення, відправляючись у 1854 році воювати до Криму, просило вручити йому не триколор, а прапор князя Дмитра Пожарського. Біло-синьо-червоного триколора не було видно на державних церемоніях і громадських заходах, про нього немає згадок в літературі. Не було бодай яких спроб затвердити комерційний прапор як державний, бо в цьому випадку він вступив би в очевидне протиріччя з кольорами імператорського штандарту.

Прапор Російської імперії 1858 р.Перший офіційно затверджений державний прапор Росії був чорно-жовто-білий, він був введений указом Олександра II в 1858 р.: "Расположение цветов горизонтальное, верхняя полоса чёрная, средняя жёлтая (или золотая), а нижняя белая (или серебряная). Первые полосы соответствуют чёрному государственному орлу в жёлтом или золотом поле и кокарда из сих двух цветов была основана Императором Павлом I , между тем как знамёна и другие украшения из сих цветов употреблялись уже во время Императрицы Анны Иоанновны. Нижняя полоса белая или серебряная соответствует кокарде Петра Великого и Императрицы Екатерины II; Император же Александр II, после взятия Парижа в 1814 году, соединил правильную гербовую кокарду с древнею Петра Великого, которая соответствует белому или серебряному всаднику (Св. Георгию) в Московском гербе". 

 

Із книги В.Е. Белінського "Русский национальный флаг и его реформа. 1910г."

Напередодні своєї коронації, 23 квітня 1883 року, Алєксандр III несподівано узаконив триколор (біло-синьо-червоний) як “російський прапор” замість затвердженого його батьком. Маловідомо, чому національно орієнтований Государ вибрав кольори, які були символом Французької республіки. Проте до кінця XIX століття цей, по суті своїй, республіканський прапор широкого розповсюдження в народі не одержав. Сам чорно-жовто-білий прапор не був офіційно відмінний, і в Росії, по суті справи, після 1883 року існували два національні прапори.

А вже в 1886 році статтею 1142 Морського Статуту, біло-синьо-червоний прапор затверджується Імператором Алєксандром Третім тільки "для коммерческих судов".

У роки російсько-турецької війни 1877-1878 років біло-синьо-червоний прапор був вручений Болгарській народній армії і ввійшов своїми кольорами у сербський і чорногорський прапори.

До речі, існувало ще й неофіційне трактування чорно-жовто-білих кольорів прапора, яке теж могло вплинути на бажання прапор перевернути.

Питання про державний прапор Росії знову було підняте вже в ХХ столітті при Ніколаю II. 10 травня 1910 року Государ заснував при Міністерстві юстиції Особливу нараду з даного питання яке за два роки роботи провело всестороннє і глибоке дослідження, запросивши, до участі в ньому відомих фахівців.

"Большинство Членов Особого Совещания пришли к тому выводу, что русскими государственными национальными) цветами должны быть выбраны цвета: чёрный, жёлтый и белый".

18 червня 1913 г комісія ухвалила: “ чёрно-жёлто-белые цвета должны быть запечатлены в государственном (национальном) флаге. ... Правительские и казенные здания должны быть украшены чёрно-жёлто-белыми флагами”.

У 1914 році особливим циркуляром міністерства закордонних справ був введений "для употребления в частном быту новий національний біло-синьо-червоний прапор з доданим у верхній частині у держака жовтим квадратом з чорним двоглавим орлом (композиція, відповідна палацовому штандарту імператора); орел зображався без титульних гербів на крилах; квадрат перекривав білу і близько чверті синьої смуги прапора. Новий прапор не вводився як обов'язковий, його використання лише "разрешалось". Символіка прапора підкреслювала єднання царя з народом.

Біло-синьо-червоний прапор був знову залишений для приватного використання, разом з державним. У листопаді 1913 р. матеріали комісії і "Особого совещания" знову передали в "Сонет министров", який при Міністерстві юстиції - скликав нову особливу нараду, що підтвердила навесні 1914 р. рішення двох попередніх, здавалося б, складне і важливе питання вирішене раз і назавжди на користь чорно-жовто-білого прапора.

Проте через декілька місяців почалася Перша світова війна і в справу втрутилася політика, оскільки Російському уряду було незручно використовувати кольори, які були представлені на прапорах Німецької (чорно-біло-червоний) і Австро-угорської (чорно-жовтий) Імперій, тоді як прапори союзників (Франція, Англія, США) мали біло-синьо-червону палітру.

Після Лютневої революції Тимчасовий уряд відмінив другий російський прапор – "гербовий" чорно-жовто-білий як носій імперського духу. Біло-синьо-червоний триколор залишився єдиним державним прапором.

Біло-синьо-червоний прапор бачили частіше - він розвівався практично на кожному річковому або морському судні, що належить Росії, але за ним не визнавав державного і національного значення такий патріот Вітчизни, як герой Севастополя князь В.Д. Путятін; М. Д. Скобельов цілував чорно-жовто-білий прапор перед фронтом російських військ, що стоять "на караул"; генерал Р.І. Кондратенков Порт-Артурі кожен ранок особисто перевіряв збереження чорно-жовто-білого прапора на головній прапор-щоглі фортеці, де він розвівався разом із військово-морським Андріївським прапором у всі дні героїчної оборони. 

Публікації на тему:

ЧУДАСІЯ: Російські «патріоти» додумалися на День Перемоги обвішати весь Крим прапорами армії генерала Власова

Дивіться також: